Якщо вже мова зайшла про очікування, то найяскравіше його втілення, принаймні в давньогрецькій міфології - це Пенелопа. Здається, нібито Гомер її спеціально для цього і придумав. Хоча чи придумав? І чи точно Гомер?

У гомерівській "Одіссеї" чого тільки не відбувається: і битви, і явлення богів, і дива, і жахи... Чесно кажучи, на тлі всього цього Пенелопа має дещо нуднуватий вигляд. Справді, вона просто сидить у палаці й чекає. І так двадцять років. Лише останні три роки її починають облягати женихи, і це вносить якусь різноманітність, та й сама Пенелопа починає якось діяти, але до того вона - готовий переможець у конкурсі "Найнудніший книжковий персонаж". 

Але давайте спробуємо подивитися на неї з іншого боку. Історію Пенелопи та Одіссея ми знаємо від Гомера. Однак не слід забувати, що вигадав їх аж ніяк не Гомер - він лише літературно опрацював уже готові міфологічні сюжети, які й до нього по всій Греції ходили. А що, якщо зазирнути в ці самі міфи?

А ось тут ми виявимо цікаве! По-перше, те, що міфологія починається вже зі спроб витлумачити ім'я Пенелопи. Існує три основні версії, звідки воно взялося: або від грецького слова, що означає "качка-чирок", або ж від слова зі значенням "хижий птах" (для характеру Пенелопи вельми несподівано!). Або ж від поєднання двох слів: pēnē "ткацька нитка" і ōps "обличчя", явний натяк на історію з нескінченним ткацтвом. Остання версія виглядає злегка надуманою (дивно було б давати доньці ім'я на честь майбутніх подій!). Дві перші кращі, але доказів у них небагато. Тому деякі вчені стверджують, що ім'я "Пенелопа" взагалі не грецьке! Воно походить із мови народів, які жили в Греції за багато сотень років до Гомера та його слухачів. Ймовірно, прибульці-греки просто запозичили місцеві міфи з їхніми героями. А незрозумілі імена, на кшталт "Пенелопи", спробували якось витлумачити, але вийшло не дуже вдало.

До речі, цікаво, що ім'я чоловіка Пенелопи - Одіссея - теж не грецьке і теж не перекладається. Не грецького походження й ім'я "Закінф" - так називався один з островів у володінні Одіссея. І навіть слово thalassa - "море", в якому блукав Одіссей - теж не грецьке! Не так усе просто з цією історією...

По-друге, цілком імовірно, що зовсім давня, догомерівська Пенелопа мала куди цікавішу історію. На це натякає, наприклад, той факт, що з усіх жінок Греції Пенелопа вважалася найрозумнішою. Кажуть, це в ній Одіссея і спокусило; і не тільки його - на руку молодої Пенелопи претендували наречені з усієї Греції! Однак Одіссей виявився щасливішим за інших. А ще, за деякими дуже уривчастими відомостями, стародавня Пенелопа взагалі могла бути богинею! Точніше, німфою-ореадою, покровителькою гір і скель. На це натякають уривки легенд про Пенелопу з Аркадії, німфу, яка живе у високих аркадських горах і щозими вкриває їх білим сніговим покривалом... Чи не звідси мотив вічного ткацтва? Хтозна.

По-третє, перші сімнадцять років очікування в Пенелопи справді видалися дуже сумними, навіть із літературного погляду. Навіть Гомер згадує про неї тільки тоді, коли до неї починають свататися наречені (а це, нагадуємо, останні три роки двадцятирічних мандрів Одіссея). І ось у ці самі останні три роки починається справді цікаве і дивне. 

Ви не задумувалися що там таке Пенелопа насправді ткала? Гомер стверджує, що саван для Лаерта, батька Одіссея. З іншого боку, його що, не можна було після весілля закінчити? Що взагалі за дивне бажання неодмінно зайнятися саме саваном? Натяк для надто наполегливих женихів? Насправді літературознавці мають підстави думати, що в оригінальному міфі Пенелопа ткала собі весільну сукню, що має куди логічніший вигляд. Але Гомер, опрацьовуючи міф, вирішив внести трохи художніх змін і підкреслити старість Лаерта (а так само й беззахисність царства Одіссея). Так замість сукні з'явився саван.

Ще одне питання: чи впізнає Пенелопа Одіссея, який повернувся? Вважається, що ні - інакше навіщо б їй влаштовувати чоловікові всілякі випробування? Однак є думка, що у Пенелопи були свої причини постійно перевіряти чужинця і до останнього не вірити, що це дійсно Одіссей. Річ у тім, що вигляд Одіссея міг прийняти якийсь хитрий бог, олімпійці нерідко так розважалися. А оскільки в "Одіссеї" боги смертним і так чимало нашкодили, Пенелопа вирішила перестрахуватися. До слова сказати, в "Одіссеї" і так є епізод, коли в Пенелопу вселяється богиня Афіна і примушує зробити не найрозумнішу річ - вийти до женихів. Одним словом, від богів краще триматися подалі, і Пенелопа це прекрасно розуміла.

Загалом, Пенелопа на ділі виявляється персонажем вельми цікавим! Навіть шкода, що Гомер в "Одіссеї" несправедливо обділив її діями. Так найрозумніша жінка Греції і без п'яти хвилин ореада увійшла в історію як символ очікування, терпіння і байдикування... Не надто цікаво. Утім, можливо, ця стаття допомогла злегка відновити міфологічну справедливість!

Женя Орінго