При всій своїй простоті книги часто бувають не тими, якими здаються. І мова зовсім не про очікування-реальність щодо сюжету. За яскравими обкладинками замість звичних сторінок можна знайти справжні тайники, якщо власник псевдобібліотеки вирішив саме у такий спосіб сховати щось від сторонніх очей.

Що це може бути? Впевнена, книгам до снаги приховати будь-що. Маленькі дрібнички легко помістяться в скриньку, зроблену у вигляді книги. В такій чудово розташувалась би й збірка прикрас з колекції «Екслібрис» От тільки складно вирішити, обкладинку якого фоліанта обрати для настільки різноманітної добірки.

А ця «фальш»-полиця здатна не тільки закрити дірку в стіні, а щось більш габаритне, на кшталт тижневого запасу цукерок для вечірніх сеансів читання або навіть домашнього сейфа. І навіть не дивуйтесь, якщо одного разу знайдете за нею котика — просто хутряний інспектор з хованок перевіряє надійність конструкції.

Існують і куди цікавіші книжкові містифікації як от великі шафи висотою до стелі, що тільки імітують розкішну бібліотеку власника, а насправді слугують дверми. У 18-му та 19-му століттях проходи для слуг у заможних будинках часто були приховані книжковими полицями, вбудованими прямо в стіни.

Власники маєтків іноді, щоб потішити себе та гостей, наповнювали полиці відповідними книгами, також фальшивими. Найвідоміший історії випадок «фальсифікації» книжок в інтер’єрних цілях пов’язаний з Чарлзом Дікенсом. Це у власній творчості він дотримувався моралізаторського тон оф войс, а в житті любив пожартувати. Спершу фальш-шафка оселилась в будинку Дікенса на площі Тавісток, де він жив з 1851 по 1860 рік.

Дікенс сам придумав назви для книжок і надіслав їх своєму палітурнику Томасу Роберту Ілсу разом із детальними інструкціями. Письменник не стримував фантазію, серед книг були видання на будь-який смак, від пригодницьких до релігійних. Наприклад, три томи «П’ять хвилин у Китаї», шість томів «Історії середніх віків», чотиритомник «Сучасні чудеса Мюнхгаузена» та два томи «Книги Мойсея і синів». Було щось на кшталт філософської літератури: «Спогади Дроузі ні про що» та «Розмови Хевісайда ні з ким». Родзинкою колекції став дев’ятитомник «Котячі життя». Замовлення було виконано з дотриманням всіх побажань клієнта, про що свідчить лист Дікенса:

«Шановний містере Ілс. Я мушу подякувати вам за чудову манеру, в якій Ви зробили книжкові обкладинки для моєї кімнаті. Запевняю вас, я зобов’язаний перед Вами за інтерес, який ви проявили до моєї примхи, і за ту швидкість, з якою ви повністю її виконали».

Насправді письменник був в такому захваті від роботи палітурника, що не тільки повторив своє замовлення, коли переїхав в будинок на Гадс-Хілл у Кенті, а й додав ще більше назв до переліку. А що приховують книги у вашому домі? ,

Наталія Орінго