Під Різдво чудеса трапляються навіть там, де їх не чекають і вважають неможливими. Це дуже давній закон: чим неможливіше, тим дивовижніше. Навіть на війні, серед хаосу, небезпеки, втоми і бруду знаходиться місце для дива, у яке складно повірити...

...Давним-давно, на самому початку Великої війни, яку пізніше охрестять "Першою Світовою", останньою "старою доброю" європейською війною за вплив і землі, коли солдати наївно жадали подвигів і слави, а не поголовного винищення всього живого... одним словом, дуже давно, трапилося справжнісіньке диво. Часи вже давно змінилися, як й мотиви для війни, тож воно не зможе повторитися в наш час - але пам'ять про нього залишилася.

Справа була на Західному фронті напередодні Різдва. По обидва боки фронту настрій у солдатів був далекий від святкового: довгі тижні виснажливих маневрів під час так званої "гонки до моря", холод, втома... Нікому не хотілося ні святкувати, ні, чесно кажучи, воювати. Хотілося додому, в тепло, до родин і різдвяного столу... Але дім далеко, а холод і окопи - ось вони, отже, і Різдво доведеться зустрічати з ними.

І тоді противникам по обидва боки фронту - німцям і англійцям із французами - практично одночасно спала на думку одна й та сама ідея. Солдати в окопах почали... співати різдвяні пісені! Почали німці, англійці підхопили, а потім долучилися і французи. Ніхто й не думав стріляти - всі дружно виспівували про святу ніч та кричали один одному з окопів привітання з Різдвом. А потім найсміливіші почали виходити з траншей на нейтральну територію, заговорювати один з одним і навіть обмінюватися їжею, випивкою і сигаретами. На деяких ділянках фронту влаштовувалися навіть спільні різдвяні служби!

До самого Нового року солдати з обох сторін уклали стихійне перемир'я. Не було боїв, артилерія мовчала; офіцери намагалися закликати підлеглих до порядку, але марно. Деякі офіцери досадували і протестували, але багато хто сам із задоволенням приєднувався до так званого "Різдвяного перемир'я". Відверто проти були лише деякі (до речі, серед противників перемир'я був якийсь німецький єфрейтор на ім'я Адольф Гітлер).

Чутки про дивацтва на фронті незабаром дісталися і до газет - однак керівництва держав, що воюють, швидко заборонили будь-яку публічну згадку цих подій. Втім, заборона протрималася від сили тиждень: газета The New York Times опублікувала першу статтю про перемир'я 31 грудня. Її приклад незабаром наслідувала і британська преса, потім, не надто охоче - німецька, а останньою, як не дивно, виявилася французька. Дуже швидко про Різдвяне перемир'я дізналася вся Європа, і це стало звісткою несподіваною, радісною... і шокуючою. Вона немов би розкрила і продемонструвала всім, хто хотів бачити, безглуздість поточної війни та справжню ціну дутого "патріотизму" і "геройства". Різдвяне перемир'я сколихнуло в умах людей сумніви: можливо, війна, навіть переможна, - це не так вже й добре?.. 

На жаль, у перемир'я були й інші наслідки: у багатьох частинах офіцери, які схаменулися, посилили покарання за спілкування з противником і навіть просто наближення до нього. Утім, не можна сказати, щоб це було так уже й ефективно: до самого кінця війни на різних ділянках Західного і Східного фронтів спалахували "епідемії" стихійних перемир'їв. Зрештою, це дало свої плоди: блискуча героїчна картинка не витримала і розвалилася, а війна стала синонімом руйнації і зла.

...Чому ж перемир'я стало неможливим зараз? Тому що Перша Світова війна була безглузда й абсурдна від і до. Ні в кого не було бажання ні вмирати, ні вбивати; цілі війни були розмиті, нереальні й далекі від справжнього життя. По суті, вся Європа воювала і гинула за нікому не потрібні фантоми, на кшталт бажання "підтримати імперську велич" або "виглядати не слабкіше за інших". На цій війні не було відвертих лиходіїв - хіба що безліч егоїстичних і дурних людей.

Перша Світова війна була війною дурості. Але наступні війни стали війнами справжнісінького божевілля. З'явилися справжні, концентровані лиходії, яких не стримувало ніщо, вони сповідували божевільні та згубні ідеї; з'явилися й ті, кому довелося захищатися від них. Якщо солдати Першої Світової мріяли про подвиги і красиву уніформу, то їхні наступники щиро бажали вбивств і крові. З першими варто було укладати перемир'я, вони могли стати носіями різдвяного дива, оскільки все ж залишалися людьми. Другі ж... на жаль, ті, хто бажає смерті невинним, навряд чи здатні на диво.

Різдвяне перемир'я увійшло в історію як подія, якої в принципі не повинно було бути. Це був свого роду доказ того, що якщо люди є людьми, то ні війна, ні холод, ні страх не можуть знищити це до кінця. Не дивно, що Різдвяне перемир'я знайшло своє місце і в мистецтві. Наприклад - раптово - у різдвяному епізоді "Доктора Хто" 2017 року (до речі, там же відбувається не менш чудова подія - зустріч двох інкарнацій Доктора, які спільно рятують життя британському офіцеру). Або в прекрасному фільмі "Щасливого Різдва" 2005 року, який критики назвали "всеєвропейським": по-перше, тому, що події у фільмі показано очима одразу трьох героїв з різних боків фронту, а по-друге, тому що в його створенні брали участь практично всі країни, які колись воювали на Західному фронті. Або в композиції "Christmas Truce" знаменитої шведської павер-метал групи Sabaton. Вражаюча і велична композиція з не менш прекрасного альбому The War To End All Wars, присвяченого Першій Світовій війні нагадає вам про неможливе диво - яке трапилося насправді.

___

Для ілюстрації статті використані кадри з фільму Joyeux Noël ("Щасливого Різдва")

Ольга Орінго