Критичне мислення - безумовно, хороша навичка. Ми постійно чуємо про користь критичного мислення і про те, як важливо його розвивати. Одні суцільні плюси - але що, якщо існують і темні сторони?

Темні сторони є у всього. Не будемо ділити світ на чорне й біле: не існує ідеальних речей і явищ, які гарні безумовно і завжди. Незнання міри навіть у найчудовіших речах призводить до поганих наслідків. Так, до критичного мислення це теж стосується. Деякий час тому автору в мережі трапилася цікава думка: найрозвиненішим критичним мисленням у сучасному світі володіють... прихильники теорії плоскої Землі! Не вірите? Самі посудіть: чи є переконливі докази того, що Земля кругла? Зір говорить нам зовсім інше. Гаразд, усі ми знаємо про ефект корабля, що йде за горизонт, але це зовсім не доводить нам те, що Земля куляста: вона просто вигнута, як великий пологий пагорб (до речі, саме так і вважали античні греки). 

Знімки з космосу? Ні, це теж не доказ! По-перше, на знімках видно щось кругле, але де докази, що це не вид зверху на плоский диск? По-друге - де докази, що знімки взагалі справжні? Свідчення космонавтів? Космонавтів не так багато, їх цілком могли підкупити, а може, вони взагалі підписують який-небудь документ про нерозголошення справжньої форми Землі... Спостереження кривизни з вікна літака? Так не всі літають на літаках, а ті, хто літають, теж цілком можуть підписувати якийсь документ... 

На фото: підвіс "Сонячна система"

Добре, а як щодо математичних доказів кулястості Землі? Зрозуміло, вони існують. Однак більшості не-математиків вони, швидше за все, незрозумілі. А оскільки плоскоземельці-нематематики мають розвинене критичне мислення, то незрозумілі й непрозорі докази вони на віру не приймають. А чому вони повинні це робити? Хіба критичне мислення не передбачає сумніву в достовірності будь-якої пропонованої інформації? Особливо якщо ця інформація активно пропагується. Про кулясту Землю ми чуємо постійно - чи немає і тут пропаганди і фальші?..

Гаразд, гаразд, скажете ви, це перебір. Це вже не критичне мислення, це сектантство якесь. Строго кажучи, ви маєте рацію, це воно і є. Але спробуйте назвати хоча б одну теорію змови, яка не виросла б із гіпертрофованого критичного мислення. Серйозно, візьміть будь-яку, найдикішу, найдивнішу теорію змови - про масонів, про рептилоїдів, про птахів-механічних шпигунів американських спецслужб (так, таке є!).

У глибині будь-якої такої теорії ви знайдете головне - недовіру до навколишнього світу та інформації, що надходить із нього. Прихильники масонської змови або незримої присутності ящерів серед нас вкрай критично ставляться до будь-якої інформації і мало що приймають на віру. Новини брешуть, підручники історії брешуть, вчені теж напевно підкуплені і брешуть. Кожне слово необхідно зважувати, вивчати і розшифровувати. Правду приховують, а може, її і зовсім немає. Лише деякі мають інформацію, яка може заслуговувати на довіру...

На фото: каблучка "Світосприйняття"

Зараз ви скажете, що це теж перебір, і загалом матимете рацію. Це справді схоже не стільки на прояв критичного мислення, скільки на параною. Із цим важко посперечатися, однак спробуйте поставити собі запитання: чим здорове критичне мислення відрізняється від конспірологічного? Технічно мало чим, насправді. Можливо, що насправді всього двома речами.

Перша - розмах та інтенсивність. Ми з вами більш-менш розуміємо, коли необхідно вмикати критичне мислення, а коли це не потрібно і навіть смішно. Навряд чи хтось із нас серйозно заперечуватиме кулястість Землі або неможливість проживання поруч із людьми прямоходячих, розумних і підступних ящерів. Але гіпертрофований критицизм накидається на будь-який факт, навіть якщо той має незаперечні докази. Втім, часом такі хижі замашки обертаються грандіозними науковими відкриттями (як у випадку Ейнштейна, наприклад, який зазіхнув на визначення самого простору-часу). Але частіше невгамовний критик просто робить крок назустріч конспірології і провалюється в неї остаточно, коли між критикою і конспірологією зникає друга важлива відмінність.

А саме - вміння спрямовувати критику на саму себе. Адепти теорій змов критикують буквально все, від газетних статей до наукових публікацій. Єдине, що залишається за межами їхніх сумнівів - їхні власні переконання. У реальності рептилоїдів не сумнівається ніхто з них. До речі, не поспішайте сміятися. Насправді поставити під сумнів свої переконання - вкрай складна і болюча штука. На це мало хто здатен. Якщо ви з легкістю можете засумніватися у своїх переконаннях, то, найімовірніше, це просто не ваші переконання. (Ну або ви справді людина неймовірної інтелектуальної сили, і це дуже здорово). 

На фото: сережки "Керуй (думками)"

У підсумку можна зробити два висновки. Перший: усе добре в міру, навіть критичне мислення. Другий: критичне мислення - не самоціль, не трофей, а інструмент, з яким потрібно вміти правильно поводитися. Аналогія з ножем напрошується сама: щоб уміло поводитися з кулінарними ножами, потрібні вміння і навичка. На жаль, багато людей, отримавши в розпорядження ніж для стейків, ганяються з ним за оточуючими, колупають у зубах, вирізають на стінах непристойні написи або кидають собі на ногу. Краще за можливості так не робити і не псувати хороший інструмент. 

Повернемося до того, з чого починали: а які докази кулястості Землі знаєте ви? Чи змогли б ви переконати надто критичного плоскоземельника?

Женя Орінго