Мрія – ідеальний багаж: нічого не важить, поміщається навіть у маленький клатч, не випадає з дірявих кишень, не губиться та не потребує відповідності якимось стандартам та нормам безпеки. Де б ви не опинились, мрія – це те, що гарантовано зігріє, підбадьорить, надасть сили рухатись далі, нічого не вимагаючи назамість.
Багато українців вимушено полишили свої домівки з початком російського вторгнення — хтось з нас перемістився всередині країни, хтось в пошуках спокою перетнув кордон. Є ті, що залишились удома, бо не уявляють себе далеко від рідного міста. Але ніхто з нас не відмовився від безперечного права кожної людини на мрію. Я зібрала кілька цікавих локацій в межах країни, яким українці довіряють свої мрії, а ті, в свою чергу, здійснюються. Якщо ви опинились поруч, неодмінно завітайте! А ще поділіться своїми координатами чарівних місць сили в Україні та за її кордонами. Магічний путівник зараз потрібен нам як ніколи.
В моєму тимчасовому домі – Івано-Франківську — відповідальність за здійснення мрій лежить на ковалях. Місто славиться майстрами по металу, будь-де тут можна знайти унікальні витвори, що ніби потрапили на вулиці зі сторінок казки. На чудернацькі та неперевершені вироби можна раптово натрапити в різних куточках міста, помилуватись польотом фантазії автора та загадати бажання. Наприклад, на центральній вулиці Стометрівці біля металевого «Дерева щастя», що має репутацію ледь не місця сили. Загадувати бажання тут прийнято на гойдалці, мабуть, відчуття польоту надихає мріяти масштабніше. Але згодом велика кількість охочих призвела до її ламання, гойдалку прийшлось підняти вище, тим самим окреслив вік щасливих мрійників до дошкільного. Та якщо вам більше за 5 рочків, не впадайте у відчай — я відкрию таємницю: подумайте про найзаповітніше та потріть лівою рукою яблучко, що залізна змія тримає у пащі. Бажання повинно здійснитись!
Закарпатці вірять, що щастя людини в її руках. Тож здійсненням бажань тут займаються пам’ятники, присвячені працьовитим та невтомним представникам різних професій. В Мукачеві це Щасливий Сажострус та Учень кондитера. Місцеві кажуть, що потерти ґудзик коминяреві - на удачу. Кондитер залюбки ж підставляє до дружніх мацань вишеньку на торті. Судячі з її блискучого вигляду, це чи не найпопулярніший «десерт» в місті.
Ужгородці товаришують із ліхтарником Дядею Колею. Адже він завжди на своєму посту - у самісінькому центрі Ужгорода, на перехресті вулиць Волошина та Корзо. А ручка старенького портфелю, який дядя Коля залишив на тротуарі - магічний ключ до здійснення бажань. Також запрошує до себе Винороб, за здійснення мрії він просить «допомогти» впоратися з врожаєм та почавити виноград, взявшись за другий кінець чавила.
Київ сповнений любові незалежно від пори роки. Тож якщо ваше бажання повязане із сімейним щастям, радимо завітати в гості до канонічних парочок. Про пам'ятник Проні Прокопівні та Голохвастову, героям стрічці «За двома зайцями», знають всі. Я ж розкажу про пам’ятник Луїджі та Мокрини, що розчулює до сліз. Герої – реальні люди, українка та італієць, які молодими закохалися в полоні в 1943 році. Їхня історія любові тривала в таборі 2 роки, та після визволення закохані роз’їхались по домівках, згодом завели сім’ї, але не полишали думки один про одного. Зустрілись вони вже у золотій порі свого життя, в пам’ятнику втілено саме цей момент. Тому скульптура, відома під назвами «Історія кохання» або «Пам’ятник закоханим», заслужено має репутацію помічниці у найскладніших життєвих ситуаціях.
Яке сімейне щастя без затишного вогнища? Якщо уявити нашу столицю будиночком, то роль пухнастого оберіга виконуватиме Котик Пантелеймон, що гуляє у сквері навпроти Золотих Воріт. Поводитись з Пантелеймоном слід як зі звичайним котом — чухати його вушка, гладити хвостик, носик. Пухнастий виконає будь-яке бажання, що йде від серця.
Харків’яни, мабуть, найближче від усіх до Всесвіту і можуть декламувати свої бажання у космос без посередників. Приймач знаходиться по вулиці Данілевській, 14. Бачите два кам’яних вуха, обидва праві? Вам туди! Навкруги так мало людей, що здатні вислухати усі наші мрії із такою ж мовчазною уважністю, як ці вушка.
Відловлюють ментальні хвилі Херсонців два янголятка, що вальяжно розташувались на даху готеля «Херсон». Керманичи проїжджаючи повз просто сигналять, пішоходи зупиняються та, дивлячись на пухкеньких ангеликів, загадують бажання. Херсонці, зараз вся Україна подумки приєднується до ваших мрій. Нехай збуваються наші світлі побажання миру!
Якщо ви неодноразово чули від оточуючих, що ваші мрії нереальні і взагалі якісь чудернацькі, не засмучуйтесь. Треба просто віднайти такого ж самого чарівника, трохи не від світу цього. Таким є пам’ятник Посмішці у Львові, що знаходиться на вулиці Вірменській. Скульптуру встановили 20 років тому у вигляді усміхненої риби з плавниками у формі людських рук. Аби ваше бажання точно здійснилося, потрібно потиснути одну з рук і загадати потаємне.
Зараз дуже важно не відмовляти собі мріяти, бо шляхом бажань ми будуємо світле майбутнє. Розкажіть, куди вже завітали ви в прагненні здійснити свою мрію?
Наталія Орінго
