З усіх чеснот, яких ми можемо навчитися, жодна не є більш корисною, 

важливішою для виживання та покращення якості життя, 

ніж здатність перетворювати негаразди на приємний виклик.

(Мігай Чіксентмігаї)

Одна зі знакових книг для мене — це «Потік. Психологія оптимального досвіду» (Flow: The Psychology of Optimal Experience). Написав її Мігай Чиксентмігаї, видатний психолог і просто надзвичайно цікава людина. В пошуках змісту життя він сформулював теорію потоку, вивів на новий рівень позитивну психологію та розповів нам багато цікавого про творчість і щастя. 

Що таке «потік»? Оптимальний стан свідомості, у якому ми почуваємося якнайкраще, коли кожна дія відбувається без зусиль та плавно переходить в наступну. У потоці людина сфокусована на завданні настільки, що інші подразники зникають, а час плине дуже швидко. Виникає відчуття, що потрібну справу зробити можливо, навіть якщо це складно і, зокрема, тому що це складно. Коли ви опиняєтесь у потоці, вимикаються емоційні проблеми і ви виходите за межі часу та простору, відчуваєте себе частиною чогось більшого. 

З чого починався його шлях до відкриття потоку? До Другої світової війни Мігай Чиксентмігаї був звичайною щасливою дитиною в угорській родині. Ставши свідком людських страждань під час війни, Чиксентмігаї почав цікавитись питаннями щастя та задоволення життям. В інтерв’ю він згадував: «Ми втратили все, що мали, померли бабусі й дідусі, дядьки, тітки. Наприкінці війни я усвідомив, наскільки крихким є життя. Як легко раптом щось перетворюється з комфортного та приємного на щось смертельне». У 22 роки Мігай емігрував в США (1956 р), де здобув якісну освіту і зміг завдяки своєму особистому досвіду та допитливості розкрити прості рецепти наповненого життя. 

Чому ж сьогодні прем’єрний допис починається зі згадки про його роботи? Звісно тому, що ми занурюємося у потік! 

Мені здається, що авторка переможного ескізу Світлана Вікторівна (Cvetochnayafeya) досконало опанувала мистецтво бути в потоці: 

«…Цей ескіз не має продуманого до дрібниць символізму та глибинного внутрішнього значення, бо він намалювався зовсім несподівано для мене самої... Це сталося звичайного дня, коли я сиділа разом із своєю дитиною, розбираючи та пояснюючи шкільне завдання, та чекаючи, поки дитина зробить відповідні записи у зошиті. У кого діти школярі - знають скільки сил, нервів та материнського терпіння потребує онлайн навчання))) А коли терпіння закінчується, його потрібно якось поповнювати (чи то зберігати його залишки), щоб знаходитись у ньому постійно. Бо дуже хочеться залишатися адекватною мамою у власних очах і очах дитини! Ось в таку хвилину, я й почала малювати завитки та лінії на чернетці, що була під рукою. …на ваш розсуд представляю загальну ідею, що у мене асоціюється зі спокійним та розсудливим терпінням.»

Знову процитую Чиксентмігаї: «Щоб знайти контроль над якістю свого життя, потрібно навчитися отримувати радість від повсякденних справ». Мені здається, що мама, яка в складний момент вміє перемикатися на творчість, своїм прикладом може навчити дитину родинному щастю, адекватним реакціям на виклики життя, терпінню і радості від добре виконаної роботи.  

Пропоную зазирнути й у коментарі до теми — силу ескізу відчула не тільки я:

 Особливий підвіс. Для мене камінчики у ньому символізують результати проявленого терпіння . Благодатне терпіння приносить свої плоди. Хай щастить!

 Яка цікава ідея! Є про що подумати. Побачила спочатку око. Мати свою дитину бачить наскрізь. Потім побачила місточки. Кожна мама знає, якими шляхами дістатись до дитячої душі. Ну і краплі внизу - символ терпіння, вода камінь точить.

 А мені здалося, що терпіння - це стриманість емоцій, коли рве і несе, але стримуєшся і продовжуєш контролювати себе і знову по краплі перекривати ту річку... Красиво і філософські.

 Чомусь виникла асоціація з колодязем, з якого саме витікає цінна вода по краплі, бо він надзвичайно глибокий...

 А я бачу у цих формах щось таке космічно-футуристичне.

 Яка це цінна річь - терпіння, як його легко втратити та важко відновити.

При оголошенні результатів конкурса акцентувала увагу на значенні роботи «В потоці терпіння»:  саме цей підвіс підштовхнув роздуми у потрібному напрямку і дозволив скласти разом дуже різнопланові цьогорічні ескізи та обрати ще три для розкриття головної теми «Срібної мрії-23» — знання, освіта, виховання та піклування. Сподіваюся, що зможу у фінальній статті сезону окреслити свою думку більш розгорнуто, взагалі це дуже важлива тема для великих обговорень. 

Коли дійшла черга до матеріалізації ескіза, то переробляти модель майже не довелося:  вдалу видовженість та пропорції малюнка залишили, додали плавність, об’єм і легкий невагомий малюнок, ніби брижі на воді. 

Найбільші зміни відбулися з обрамленням головного потоку. В ескізі це тоненькі драбинки, які неможливо відтворити в сріблі, а в мене пунктик — надійність прикраси. Тому ми зробили поручні, які добре помітні у базових варіантах, але їх можна як приховати чорним родієм, так і зробити особливо ефектними за допомогою позолоти. Також ще трохи убезпечили гострі елементи навколо каменя, тепер там чудові тактильні кульки. 

Також у підвіса вийшло два варіанта каста, тому й маємо два варіанта моделі — можемо робити як з кабошоном, так і з фасетним огранюванням. Це трапилося тому що я не змогла зупинитися з бажаним каменем в підвісі особисто для себе.

Овальні камінці в розмірі 5х7 планую показати сьогодні, а маленькі (2 мм) вже показували минулого тижня.

Ми довго розглядали новий арт об’єкт і у кожного була своя версія, на що схожий цей срібний амулет терпіння. Побачили стрімку рибку з плавниками та космічний корабель, око чарівника та музичний інструмент, ступку для подрібнення перцю і навіть пляшку просеко… Мабуть, у кожного свої особливі ознаки потоків і терпіння.

Дуже тішуся, коли спостерігаю прояви спонтанної творчості у орінговців, коли чудові креативні ідеї оживають у сріблі. Такі щасливі моменти наповнюють мене енергією і вірою в небезнадійність існування людства.

Щоб у потрібний момент не втратити терпіння, варто знати, як відчиняються ваші особисті двері до всесвітніх потоків натхнення й спокою. І якщо нова прикраса виявиться для когось саме таким ключем, я буду рада.

Олена Маслова