Соборність — важливе поняття для нас, українців. З давніх давен, від часів роздроблення  Київської Русі,саме ідея соборності України була однією з запорук національного самоусвідомлення. 

«Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна...»

Створення справжньої української держави, де вільні люди живуть у відповідальному суспільстві, взаємно і всебічно розвиваються, де підсилюється те, що нас поєднує і приборкується те, що намагається роз’єднати — ця національна ідея не згасала ніколи. 

Інколи вона існувала, як маленький вогник, про який піклувалися найсвідоміші українці та не давали йому зникнути у вигнанні, на чужині, навіть ціною свого життя. 

А інколи вогник перетворювався на велике полум’я, до якого збиралися мільйони небайдужих українців і тоді відбувалися дива. Кожна така історична мить робила нас на крок ближчими до сяючої мети, за яку боролися десятки поколінь наших предків. 

Те, що українці вміли і вміють зробити разом, як ми запалюємося від благодатного вогню спільності, дивує усіх: і тих, хто нас підтримує, і тих, хто волів би ніколи не бачити Україну вільною.

Одна з таких видатних подій відбулася у Києві 22 січня 1919 року, коли було підписано Акт Злуки між двома новоствореними (після краху російської імперії) українськими державами. Проголошення соборності УНР і ЗУНР – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав прагнення українців, розділених кордонами різних імперій.

«…Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України...» 

На превеликий жаль, тоді, понад сто років тому, українська незалежність не втрималася під навалою більшовиків, методи яких майже не відрізнялися від сучасних рашистських. Підла гібридна  війна мала в асортименті як і сам військовий напад, так і підтримку антиукраїнських рухів, утворення  псевдореспублік та невизнання своїх військ на території УНР. Та ще поразка УНР була неминуча через брак згуртованості в діях українців. 

Коли ми розчаровано розходимося від вогнища або навіть прислухаємося до «нє всьо так однозначно», нас перемагають… Такий от історичний хрест ми несемо.

Зараз росія знову намагається знищити українську державність, користуючись стандартними імперськими прийомчиками. Щоб їй це ніколи більше не вдалося, щоб наші земля і повітря були тільки нашими, ні на мить не можна втрачати згуртованість і монолітність. 

Живі ланцюги щирої людської підтримки від Ужгорода до Луганська та від Чернігова до Севастополя нехай утримають нашу рідну, беззаперечно кохану країну. Нехай єднає нас спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає своє майбутнє.  

І де б ми зараз не знаходилися, що б ми зараз не робили —

пам’ятаємо про цілісність,

міцно тримаємося за руки

та бережемо український вогонь в наших серцях!

Соборність – мета Перемоги. Україна понад усе!

А для поновлення корисних історичних знань пропонуємо цікавий тест «Що ви знаєте про соборність?» від Українського інститута національної пам'яті.