Кіно – вид мистецтва, в якому від добре підібраної команди та її злагоджених дій залежить багато чого, якщо не все. Гример повинен тонко відчувати ідею костюмера, оператор не просто стежити за наповненням кадру, а й робити так, щоб акторів полюбила не лише камера, а й глядачі. 

Погляди сценариста, продюсера та режисера мають бути єдиним цілим, а не союзом протилежностей. Декоратори, стажисти, каскадери, актори та багато інших на час зйомок стають єдиним живим організмом і навіть невеликий збій у його роботі загрожує вивести з ладу всю систему.

Не дивно, що, якось прийшовши до успіху, керівник проекту прагнутиме повторити його і навіть примножити. І найпростішим ключиком на шляху до мети є збереження команди. Звичайно, збирати з року в рік разом сотню людей нереально навіть для корифеїв світу кіно, але практика показує, що в цьому рівнянні достатньо знайти кілька змінних, щоби успіх не залишав уже ніколи.
Британський режисер Джо Райт успішно впорався із завданням і тепер пожинає плоди праць, ледве встигаючи збирати до колекції статуетки та нагороди з кінофестивалів. Криється секрет у гармонійному трикутнику трьох талантів: режисера, актриси та композитора. Так, цінителі кіно вже наперед знають, що якщо у списку команди значаться імена Джо Райта, Кіри Найтлі та Даріо Маріанеллі, на екрані буде шедевр. Давайте простежимо за творчістю цього тріо та переконаємось самі.

Знайомство Кіри Найтлі та Джо Райта відбулося у 2004 році, перед зйомками фільму «Гордість і упередження». Надалі критики будуть говорити, що саме у фільмах Джо Райта актриса зіграла свої найвизначніші ролі. За симпатичною зовнішністю молодої акторки режисер помітив набагато більше: «Кіра не моя муза, вона мій співавтор».

Те саме можна сказати й стосовно робіт композитора Даріо Маріанеллі. Якщо подивитися на величезний послужний список його музики до кінофільмів, то лише у шести проектах його творчість була відзначена номінаціями на премії. Чотири з них – це спільні роботи з Джо Райтом із рекордною кількістю номінацій та нагород.
Створення саундтреку до фільму «Гордість та упередження» Маріанеллі вважає поворотною подією у своєму житті. Саме з цієї роботи розпочалася історія дружби та тривалої плідної співпраці композитора та режисера. За неї Даріо був уперше номінований на премію "Оскар". Кіра Найтлі за роль у фільмі отримала свої перші номінації на «Оскар» та «Золотий глобус». Чуттєва гра акторів у супроводі пасторальної музики підкорила серця глядачів та критиків.

Джо Райт був настільки вражений талантом Кіри, що дозволив акторці самій обрати героїню у фільмі «Спокута». Ця історія кохання, зради, заздрості, ревнощів, розлуки, прощення та непрощення отримала сім номінацій на «Оскар», а Кіра Найтлі — другу номінацію на «Золотий глобус» та першу номінацію Британської академії (BAFTA).

За музику до драми Райта «Спокута», в якій агресивні струнні партії чергуються з монотонними клавішними та тривожними звуками друкарської машинки, Маріанеллі нарешті отримав заповітну статуетку кіноакадемії. Замість того, щоб повторювати конкретний музичний стиль, композитор зосередився на темах обману та бажання. «Ідея полягала в тому, щоб розмити кордони між різними рівнями «правди» всередині історії та таємно натякнути на те, що те, що ми спостерігаємо як глядачі, може бути вигадкою всередині вигадки», — пояснює Маріанеллі. Як і сама структура «Спокути», партитура складається з трьох окремих актів. Маріанеллі підлаштовує стиль та інструменти для кожного, відбиваючи зрілість персонажів, а також посилення драматизму.

І, нарешті, остання спільна робота цієї трійці – фільм «Анна Кареніна». Адаптований іменитим британським сценаристом Томом Стоппардом, він викликав шквал емоцій —неординарний і свіжий погляд на роман виявився захопливим і справляв дуже сильне враження. Глядачеві представили знамениту історію кохання як «балет зі словами» - концепція, яка вимагала окрему роль для музичних творів. У результаті композитор і хореограф розпочали роботу над фільмом раніше за решту команди, завдання якої розподілялися вже в ході розвитку музичної історії.

Робота Маріанеллі над «Анною Кареніною» – найцікавіша та найрізноманітніша музика в його кар'єрі. По суті, його партитура працює як хороша музика до фільму, покращуючи та розфарбовуючи сцени, але вона також об'єктивно працює як музичний твір сама по собі.

Кіра Найтлі в ролі Анни Кареніної розкривається зовсім з іншого боку і, мабуть, варто відзначити, що ролі з відбитком часу актрисі вдаються краще за інші. Найтлі й сама зізнається у своїй любові до історичних фільмів: актрисі не лише подобається зніматися в них, а й дивитися. За її словами, такі твори дозволяють максимально відволіктися від повсякденного життя та перенестись у часі та просторі.

А які творчі команди є для вас синонімом шедевра?

Наталія Орінго