Зізнаємося чесно, ми всі цього чекали. Навіть ті з нас, хто не надто цікавиться комп'ютерними іграми. Ми всі чули новини, стежили, багато хто не вірив, що це взагалі можливо з огляду на досвід попередньої частини... І це все ж таки сталося - вийшов S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl!

Що таке S.T.A.L.K.E.R.? Це тридцять квадратних кілометрів небезпечної, радіоактивної Зони, в якій в одну щільну масу спресовані небезпека, пригоди, міський фольклор, радіація і навіть трохи містики. Це естетика сірості, іржі та занедбаних заводів. Це настільки захопливий світ, що грі, яка його демонструє, пробачають навіть непрощенні недоліки. Персонажі, що застрягають у стінах, «рвані» текстури, вихід виправлень одночасно із самою грою... таке могло б потопити навіть найбільш високорівневий проєкт. Однак «Сталкеру» дозволено трохи більше.

Не секрет, що любов гравців до цієї серії багато в чому пояснюється тим, що свого часу це була перша українська гра, яка вийшла на світовий рівень. Гордість за нашу країну - вагомий привід. Але нечесно було б сказати, що «Сталкера» люблять тільки за те, що він український. Ні, насамперед це справді хороша гра, яка розповідає ні на що не схожу історію, яку навіть до певного жанру важко віднести. З одного боку - брутальний реалізм, з іншого - невагомий, але відчутний, немов радіація, наліт містики (згадайте Моноліт із першої частини). З третього - неабияка частка специфічного гумору: чого варта горілка як ліки від опромінення або Гримуча Верба в Зоні, в якій застряг старий автомобіль дуже знайомого вигляду.

Чого ж чекати від другої частини легендарного «Сталкера»? По-перше, звісно ж, атмосфери і драматургії: гравці відзначають, що навіть третьорядні персонажі в грі прописані яскраво і переконливо, прохідних практично немає. По-друге, приголомшливо красивих пейзажів. Здавалося б, де Зона, а де краса... Але подивіться на скріншоти і переконайтеся самі.

По-третє, вельми непростого ігрового процесу. Намагаючись дати грі якесь жанрове визначення, її часто називають «шутером з елементами виживання». «Елементи виживання» прописані дуже правдоподібно! Патрони в рюкзаку важать багато, а важкий рюкзак змушує протагоніста набагато швидше втомлюватися; втома «лікується» енергетиками, проте енергетики викликають голод. А їжа, своєю чергою, теж важить чимало!

«Упакуватися» припасами і спокійно вирушити в подорож не вийде: кожні 100 грамів ваги в інвентарі доведеться ретельно прораховувати. При цьому жодної RPG-складової в грі немає, іншими словами, прокачати характеристики не вийде! Сила, витривалість і вантажопідйомність видаються герою на старті, змінити їх не вийде, доведеться жити, з чим є... Зате це волею-неволею спонукає до винахідливості та креативності: комбінувати броню, добирати зброю та дотримуватися балансу у вживанні алкоголю й енергетиків. 

Небезпека всюди: ці симпатичні перламутрові кулі - насправді радіаційна аномалія

Чого гравцеві чекати не варто: російської озвучки. Це була принципова і цілком зрозуміла позиція розробників. Відсутність російської озвучки ще до виходу гри викликала бурю обурення в рунеті: незадоволені гравці щиро не розуміли, за що їх так образили. Уже після офіційного релізу російські ігрові форуми миттєво переповнилися негативними відгуками. Причому основною причиною невдоволення було те, що гра «незрозумілою мовою», і це «заважає зануритися в атмосферу». Втім, від наших сусідів навряд чи варто було очікувати чогось іншого. 

До речі, для шанувальників всесвіту «Сталкера» в Орінго є відповідні, в міру брутальні прикраси: чармс і каблучка. Як ви можете самі побачити, дизайн у них впізнаваний, але водночас доволі стриманий: чисте срібло без каменів, стримані форми і характерний знак радіаційної небезпеки - чи то приналежності до сталкерського співтовариства, дивлячись, як розуміти. В умовах Зони, звісно, не до прикрас, але має ж там бути хоч трохи естетики, правда?

Що ж, довгоочікуваний вихід S.T.A.L.K.E.R. 2 - чудовий привід привітати нас усіх, навіть тих, хто далекий від світу комп'ютерних ігор. Нехай у цьому світі буде однією захопливою історією більше (ще й українською мовою)! Хотілося б ще побажати, щоб чудовиська і мутанти залишилися виключно в іграх (і на російських ігрових форумах). Так світ був би набагато приємнішим. 

Женя Орінго