До провидінь та передбачень з далекого минулого доволі часто ставляться зі скептицизмом. Бо під певні події сучасності за умови гарної уяви можна будь-який глобус інтегрувати у будь-яку сову. Отож і відомих провидців то називають шахраями, то навпаки, починають прив'язувати їх слова до кожної, навіть несуттєвої, події.

Особисто я ніколи цілеспрямовано не цікавилась, який відсоток таких передбачень перетнувся із реальністю. Пророцтва Леонардо, Нострадамуса траплялися на очі, але забувалися з часом як звичайні замітки із щоденних новин. Та деякі події примушують уважніше ставитися до знаків. Війна, на мій погляд, одна з таких — коли людина у пошуку виходу стає відкритою до різних поглядів та теорій.
Отже, знайомтеся з аргентинським митцем, художником Бенджаміном Парравічіні. Він був дуже відомими у себе на родині, та зараз у світі про Парравічіні згадують, коли знаходять дивовижні збіги між реальністю та його картинами-передбаченнями.

Бенджамін народився у 1898 році в багатодітній аристократичній родині. Ще юнаком він відрізнявся від однолітків дивною поведінкою, тож батько, що був кваліфікованим лікарем-психіатром, навіть піддавав сина усіляким експериментам аби діагностувати розлад психіки. Та жодного відхилення не було виявлено. В дорослому віці Бенджамін розповідав, що давно чує голоси, які наказують йому передавати інформацію через малюнки. Художник стверджував, що під час малювання не контролював власну руку, ніби хтось направляв її.

Оточуючі не ставилися серйозно ані до слів Бенджаміна, ані до його малюнків, списуючи усе на прояви дивацтва, притаманного будь-якій творчій людині. Сам Парравічіні вважав, що цей дар отримав після зустрічі з інопланетними істотами. До речі кілька пророцтв художника кажуть, що людство врешті решт матиме контакт з позаземними цивілізаціями.
Не знаю, чи здійсниться це пророцтво за наших часів, та вже зараз маємо кілька інших графічних передбачень, у правдивості яких немає сумнівів. Просто тому, що вони вже здійснилися. Цікаво, що сам художник застав здійснення багатьох з них, бо помер вже у 1974 році.

Психографія під назвою «Атом прийде та запанує» (1938), що передбачає бомбардування Хіросими та Нагасакі.

В 1938 році Парравічіні намалював психографію «Гітлер-Муссоліні. З тією ж метою, з тією ж метою». Це в той рік, коли ніщо не передбачало краху фашизму і до його поразки залишалося довгих 7 років.

На цій психографії Парравічіні зобразив людину із сигарою, що мала запалити Антільські острови та казатися святою, але не бути нею по суті. Фіделю Кастро на час появи малюнка було 11 років.

Серед більш прозаїчних передбачень ось цей малюнок телевізора із текстом пророцтва:«Під владою домашнього екрана, з якого на людей буде литися потік дурні та аморальності, людство отупіє, загіпнозоване видовищем. А тому їм усе легше і легше стане маніпулювати».

Є у Параввічіні пророцтво, яке сучасні експерти з творчості аргентинського митця асоціюють з пандемією Covid-19. На малюнку зображено людину азійської зовнішності із символом в області третього ока, що трактують як зображення вірусу під мікроскопом. І підпис: «Застуда в голові та горлі буде початком великої чуми».

В черговий раз про Парравічіні згадали з початком російської агресії проти України у лютому 2022 року. В той час, поки найвидатніші ЗМІ Європи та США прогнозували подальший перебіг подій та виказували занепокоєння, аргентинські ЗМІ просто вкотре нагадали світу, що про деякі події в історії людства можна дізнатися ще до їх появи.
Так після 24 лютого сторінки аргентинських видань замайоріли передбаченням Парравічіні, що датоване 1940 роком. На жаль, я не володію достатньою мірою іспанською, тож в деяких містах тексту вдавалася до власного трактування, щоб пов’язати розрізнені уривки, обумовлені недосконалістю онлайн-перекладачів. Але на малюнку є оригінал тексту, тож ви самі можете ознайомитись із пророцтвом.

«МОРСЬКИЙ ВЕДМІДЬ. У будь-який момент росіяни кинуться до своїх феодальних володінь. Ніхто їх не обійме, але їхні інстинкти будуть тривожно зведені нанівець. Жодної дружньої душі. Там ті, хто повинен впасти, впадуть, і Росія звільниться, зрештою, від зла, що її вразило. Буде нова Росія. Там впаде влада і той, хто найбільше вкоренився, скотиться до забуття мертвих, що також колись занепали. Нікчемному чоловіку дадуть прізвисько і насміхатимуться, але в один з багатьох прихованих днів маленький чоловік підскочить так, що налякає світ. І тоді Росія стане асоціальною. Зрештою вона житиме в добрі й для добра». (рік 1940)

В цьому тлумаченні, як і в будь-якому іншому, завжди залишається місце для власних думок того, хто його читає. Гадаю, що ваше серце підкаже вам істину.

Наталія Орінго