До чого може підштовхнути одна виставка? На досвіді «Мистецтва срібних історій» – виставки у Скарбниці НМІУ – в Орінго переконалися: за кожною такою подією захована купа роздумів та зусиль. А іноді виставка може навіть диктувати напрямок розвитку майбутнього – якщо вона Всесвітня.

Всесвітня (чи Велика виставка) – це грандіозна міжнародна подія, де країни, міста, індустрії та мистці показують світу техніку, науку, дизайн, мистецтво, товари й ідеї під спільною темою прогресу. Від перших Exposition Universelle і World’s Fair XIX століття до сучасних Expo; Великі виставки – це не просто експозиція, а своєрідна модель «міста майбутнього», створена, щоб показати, яким може бути світ завтра – якщо, звісно, ми докладемо до цього зусиль. Тут випробовують нові архітектурні форми – скло, залізо, бетон, павільйонні кампуси; демонструють інновації і не забувають розповісти про найголовніше з минулого. Відвідувачі Всесвітніх виставок отримують можливість прогулятися вздовж світового прогресу і надихнутися цією прогулянкою.

Перша Всесвітня виставка

Всесвітні виставки не просто збирають незвичні експонати під одним дахом – вони визначають, як в подальшому розвиватимуться як культура, так і технології. Саме тут з’явилися національні павільйони як форма дипломатії, народилися еталони ваг і мір, уперше заговорили про електрику, ескалатори, телекомунікації. А ще завдяки Всесвітніми виставкам були створені споруди, що змінили міський ландшафт і стали символом епохи.

Історія Всесвітніх виставок розпочалася у Лондоні, у 1851 році – і щоб ви відчули, наскільки масштабною була ця подія, скажу, що за її створенням стояв принц Альберт, чоловік королеви Вікторії (тобто так, це була та сама вікторіанська епоха, яку зазвичай ми уявляємо зовсім не як початок індустріалізації).

Франц Ксавер Вінтергальтер – Королева Вікторія, принц Альберт та їхні діти

Генрі Кортні Селус - Відкриття Великої виставки королевою Вікторією

А між тим Велика виставка у Кришталевому палаці стала справжньою іконою індустріальної епохи. Скляно-залізний гігант у Гайд-парку, зведений п’ятьма тисячами робітників, зібрав «твори індустрії всіх націй» – і хоча сам Кришталевий палац пізніше загинув у полум’ї, назва району у Лондоні зберіглася до сьогодення. На виставку зібралося понад шість мільйонів людей, а прибутки з неї пішли на створення музеїв Південного Кенсінгтону – наукових і мистецьких інституцій, які працюють і нині.

Кришталевий палац

Естафету у Лондона перейняв Париж: Exposition Universelle 1867 року на Марсовому полі запропонувала той вигляд Всесвітніх виставок, який зберігся до сьогодення: тематичні галереї та національні павільйони. Головною зіркою стала Галерея машин, що показала силу заліза й інженерії. А ще саме тут народилася ідея глобальних стандартів – від окремого павільйону валют, ваг і мір до створення Міжнародного бюро мір і ваг 1875 року.

Галерея машин

І знову Париж! Виставка 1889 року подарувала світові Ейфелеву вежу – так, найбільш відома сьогодні споруда Парижу, яка стала головним символом модерну, задумувалася спочатку як тимчасовий експонат виставки (і, до речі, отримувала різку критику парижан).

Панорама Всесвітньої експозиції 1889 року 

У подальшому за право приймати Всесвітню виставку сперечалися різноманітні країни – це велика честь і великий поштовх для економіки. Exposition Universelle 1900 року розгорнулася на понад двохстах гектарах і подарувала світу Grand Palais та Petit Palais – з фасадами Beaux-Arts і сяйливим ар-нуво всередині. Сент-Луїс 1904 року запам’ятався винахідом морозива у вафельному стаканчику та першими Олімпійськими іграми в США. Сан-Франциско 1915-го святкував відкриття Панамського каналу.

Париж 1937-го став місцем діалогу – і протистояння – національних павільйонів: німецький і радянський стояли навпроти, а в іспанському Пікассо представив «Герніку». Нью-Йорк 1939–1940 років проголосив гасло The World of Tomorrow: автомагістралі, побутова електрика, телевізори – саме тут формувався образ повоєнної Америки. Брюссель 1958-го уособив атомний вік через Atomium і нові матеріали – пластмаси. 

У XXI столітті естафету підхопили Шанхай 2010 («Краще місто, краще життя»), Мілан 2015 (теми харчових систем) і Дубай 2020 (з акцентом на сталість і цифрову взаємодію). А просто зараз добігає кінця Expo 2025 під гаслом «Проєктування майбутнього суспільства для нашого життя» у Осаці і вже планується Expo 2030 у Саудівській Аравії.

Штучний острів Юмешіма, створений спеціально для  Expo 2025 

Історія Всесвітніх виставок триває – і доторкнутися до них простіше, ніж нам здається. Поки в Японії шуміла Expo 2025, у Скарбниці Національного музею історії України готували виставку Орінго «Мистецтво срібних історій». Здавалося б, який зв’язок? Між тим, віртуальний тур по орінговській виставці створив міжнародний проєкт TravelVerse, той самий, що розробив і масштабний онлайн-тур для Expo 2025 – понад 40 павільйонів, зокрема український. Отож, усе взаємопов’язане – і мистецтво впливає на наше життя та прогрес більше, ніж нам здається. Від Кришталевого палацу до VR-навігації – всесвітні виставки й далі залишаються дзеркалом епохи, де культура сплітається з технологіями – і рухається уперед.

Ольга Орінго