Упродовж століть художники, скульптори та фотографи нескінченно надихалися людським тілом. Для митців зображення людської фігури означає більше, ніж просто відтворення подоби людини. Портрет або скульптура також можуть зафіксувати та виразити особливий погляд художника — релігійний, науковий, ліричний тощо. Тому й почуття такі зображення викликають різні: від обожнювання та симпатії до розваги чи жалю.

Якщо поглянути на те, як змінювалось сприйняття людського образу в очах митців, можна побачити, що творчий задум пліч-о-пліч йшов з генієм науки. Кожне відкриття таємниці людства наносило свій відбиток на роботи художників.

Підвіс "Танок", фіналіст "Срібної Мрії 2018"

Від перших спроб древніх греків, що ідеалізували пропорції тіла до епохи Високого Відродження, часу, коли найсильніше відчувається тісний зв’язок мистецтва з природою людини. Згадайте «Вітрувіанську людину»  Леонардо да Вінчі. Це був робочий ескіз, за яким художник вираховував пропорції тіла, щоб правильно зображати людей на своїх полотнах. Та є дещо, що робить цей ескіз непересічним малюнком.

Леонардо да Вінчі вірив, що існує ідеальне число «фі» — число Бога,  той самий золотий перетин та основа світобудови. Митець поділяв думку, що число «фі» забезпечує гармонію і чітку відповідність пропорцій всього, що створено природою. Фактично на своєму ескізі він зобразив ідеальну людину, співвідношення частин тіла якої визначає число «фі». Це талановитий начерк художника, який прагнув знайти гармонію в природі й людині, хотів пізнати її закони і принципи. Або віднайти присутність Бога в його земному створінні.

Можливе це саме те, до чого прагнули тисячі років попередники да Вінчі та чого бажатимуть домогтися у своїй творчості його наступники. В кожній лінії, кожному завмерлому русі чи погляді очей митець залишає спробу віднайти ту точку відліку, з якої розпочався шлях людства та до якої він зрештою прямує. Для цього вони вдавались до різних художніх стилів, нехтували старими правилами, створювали нові або повертались до традицій. Шлях творчості непередбачуваний у своєму пошуку та формовиявленні.

Подивімось, яких графічних форм набув образ Людини на срібних полотнах прикрас з каталогу Орінго. Є серед них три, що цілком в дусі сьогоднішньої прем’єри.

Каблучка «Ваш вихід!» про Людину, яка творить новий світ, відкриваючи стару завісу вселенського театру. Згодом ми змінили назву прикраси на «Наш вихід!», бо коли тримаєш важкі завіси перед мільйонами розважливих глядачів, важливо не схибити, не розтратити рішучості та дограти цю життєву невиставу до заслужених оплесків.
 

Срібномрійливий підвіс «А може й Місяць…», що надихає нас з 2018 року, також має театральну історію появи. Він про захопленість юності та безмірну підтримку рідних. Про віру, що стає нашими крилами в мінливому польоті дорослого життя.

Наступна прикраса і не така очевидна присутність ще одного мініатюрного героя, але знаймство з ним від того ще цікавіше. Підвіс «Хід ферзя» та розповідь Олени Маслової: «У нас у підсумку вийшов підвіс на ім'я «Хід ферзя», але в ньому досить секретів з книги, зі срібла і з життя... Вушко теж вийшло з секретом, там з'явився маленький чоловічок-переможець. Він прийшов сам, в останню мить, але я і не чинила опору, адже над усією величчю палаців розуму і безмежністю шахового всесвіту обов'язково стоїть Людина, той самий спостерігач, що оживляє реальність і рухає фігури на дошці».

А от чоловічок на тлі підвісу «Післязавтра» не поспішає відірватись від землі. Він наче прагне до омріяного майбутнього, та не готовий залишити минуле. Завжди важко наважитись на зміни, коли є, що втрачати. І чудово, якщо теплі спогади стають першими сходинками в пошуках доброї долі.

Хтозна, можливо наш космонавт, що насолоджується «Спокоєм Всесвіту» і є тим героєм, що нарешті віднайшов свій шлях до гармонії між потягом до минулого та гонитвою за майбутнім.

А якщо головний герой в прикрасі не один? Чи не легше долати перешкоди разом з кимось? І ми впевнені, що легше! Принаймні, набагато веселіше. Якщо не вірите нам, спитайте у тисяч прихильників творчості Толкіна. Знавець фантастичних світів ніколи не залишав своїх героїв наодинці перед неминучістю вічності. Тому і на каблучці «Пригода» і на казковому медальйоні «Путівник шукача пригод» ви знайдете цілу компанію сміливих, відчайдушних та вірних собі й загальному ділу людей.

Це повертає мене до влучної метафори Анастасії в прем’єрній статті, про невипадкову появу саме форми сережок, а з ними і пари срібних фігурок, в ескізі авторки, Марії Сергіївни. Пари натхненних мрійників, що впевнено тягнуться до світла далекої зірки. Ця впевненість в підтримці того, хто поруч, починається з родини, щоб потім стати відлунням тисяч «Я – людина» в багатоголосому хорі доль.

«Дружня родина» та «Разом ми — сила!»

Будьте вірними собі та тримайтесь тих, хто як і ви, випромінює світло!

Наталія Орінго