Ті, хто змінив домівку, бачать рідні стіни уві сні. Відчуття тих, хто залишився у своєму гніздечку, постійно піддаються перевірці на стресостійкість. Бо зараз щоб видихнути зі спокоєм та поринути у звичне життя треба мати неабияке самовладання. Чому нове житло не поспішає оселитися в серці? Чому звичні та улюблені речі вже не тішать, як раніше? Бо «дім» — це не лише стіни й стеля, це ще і внутрішній стан. Наша домівка має бути осередком безпеки, захищеності, місцем перепочинку, сили, підтримки, любові. Там народжуються ідеї та осмислюються події, тут можна бути собою, врешті решт.

Вільній течії цих потоків зараз заважає стільки непереборних стихій, що протидіяти ним  — це ніби боротися з вітряками. Сил витрачається багато, а результат тимчасовий.
Але це не означає, що до закінчення війни марно мріяти про повернення додому – ментальне чи фізичне. Будувати маршрут потрібно вже зараз. В цій подорожі, як і в будь-якій іншій, не обійтися без валізки, а наповнювати її варто речами, що раніше дарували вам відчуття затишку. Це можуть бути як загальноприйняті символи улюбленого гніздечка – свічки, книжки, фото та таке інше, так і щось особливе, що змушує тьохкати саме ваше серденько. Якщо є час та бажання, спробуйте виготовити ваш маячок рідної оселі власноруч, бо не завжди новеньким, щойно придбаним речам вдається одразу втертися в довіру – надто сильний сум за минулим.

Можливо вам бракує не речей, а подій, зустрічей, звичних ритуалів, контролю. Тут не обійтися без підтримки — саме на цій всепроникній силі взаємодопомоги ми всі зараз і тримаємося. А тепер збирайте до купи навіть тимчасові моменти радості – це і будуть цеглинки, з яких згодом можна звести фундамент душевного спокою, стіни емоційної безпеки та незгасне вогнище в серці.

В Орінго до того ж можна віднайти чимало срібних путівників, що зараз єднають українців з рідним домом. Змістовні, символічні прикраси волею долі стали уособленням простих, але вкрай важливих речей. Вони як невтомні метрономи, налаштовують на вірний ритм в пошуках душевної гармонії та наближають зустріч з рідним домом, домом де всі ми були й обов'язково будемо щасливі!

"Я будую заново, склеюю, стаю сильнішим, я важчий, ніж укріплений замок. Я міцніший за фортецю. Я сам фортеця!"

Жан Жене

"Треба користатися радістю в теперішньому. Сумувати зараз, захоплюватися тут; турбуватися над урвищем, а не за сто кроків від нього або в падінні. Миттєвість – єдина фортеця, яка заслуговує на оборону"

Генрі Лайон Олді

"Камені на моєму шляху? Я їх збираю. З них я збудую замок."

Немо Нокс

"Будинок - не просто сукупність матеріальних складових; це сховище спогадів,  вмістище всього, що відбувалося у його стінах."

Кейт Мортон

"Будинок мав продовжувати існувати, інакше не можна. Обов'язково десь має бути місце з міцними стінами та раз назавжди заведеним порядком."

Робін Гобб

Наталія Орінго