За що люди люблять дорогоцінне каміння? Мабуть не на останньому місті буде гарний зовнішній вигляд: блиск, переливчастість, колір... А звідки взагалі в каменів береться колір? Давайте подивимося.

Але щоб зрозуміти, чому мінерали такі красиві й різні, варто дізнатися, що взагалі таке "мінерал". Як відомо, все навколо нас складається з атомів різних речовин у різних конфігураціях. Мінерал - це речовина, атоми якої мають конфігурацію, умовно кажучи, решітки: кожен атом міцно пов'язаний зі своїми сусідами, кожен знаходиться від них на однаковій відстані. Дуже міцна конструкція - тому й мінерали такі тверді, не гнуться, не плавляться і взагалі практично ніяк не змінюються. 

Більшість відомих нам мінералів складається з кремнію. Саме атоми кремнію складають кістяк тієї самої міцної решітки. Прозорий кварц, пурпурний аметист, смарагдова або цегляно-червона яшма - це все кремній. Дозвольте, але ж аметист і яшма - зовсім не одне й те саме! Як вони можуть бути з однієї речовини? Дуже просто. Нудний кремній перетворюється на різноманітні чудові камінчики завдяки двом факторам. Перший - будова і конфігурація самої "атомної решітки". А другий - наявність у цій самій решітці "сторонніх елементів", домішок. Різноманітність решіток дає нам різні твердість, блиск, прозорість. А різноманітність домішок народжує всілякі кольори.

На фото: підвіс "Дзенньо"

З усіх забарвлювальних речовин (по-науковому "хромофорів") найпоширеніший - це залізо. Залізо, залежно від його кількості, надає мінералам різні кольори, від жовтого і зеленого до рожевого, насичено-червоного і навіть синього! Що спільного у сердоліку й аметисту? Ні, не тільки те, що обидва мають чудовий вигляд у прикрасах. Обидва ці камені забарвлені залізом! Тільки в аметисті хромафором служить власне залізо, а в сердоліку - дуже тонко розпилений гематит (який сам є ніщо інше, як різновид залізної руди).

Дуже багато каменів червоного кольору забарвлені саме залізом. А ось відтінки рожевого, від світлого до яскраво-малинового, камінню надає марганець. Так-так, той самий марганець, який колись можна було купити в кристалах і розчинити у воді, після чого вона набувала пурпурного кольору. До каменів з марганцем-хромофором належать, наприклад, пегматит і турмалін.

Не менш популярний хромофор - мідь. Якщо в структуру мінералу потрапляють атоми міді, то мінерал стає зеленого кольору - від відтінку морської хвилі до густо-трав'яного. Малахіт і азурит, звісно, обидва зелені, але відтінки у них дуже сильно відрізняються. При цьому хромофор один і той самий - мідь!

На фото: браслет "Квартали"

Ще один поширений фарбувальний елемент - хром. Хром - елемент двоякий: у деяких комбінаціях з елементами кристалічної решітки він дає червоний колір, а в деяких - зелений. Ви коли-небудь бачили гранати? А замислювалися, чому вони бувають або червоними, або зеленими? Саме через хром! У випадку червоного граната хром "набитий" у кристалічну решітку частіше і щільніше, у випадку зеленого - розподілений вільніше і рідше.

Дивовижна річ: за красою, якою ми милуємося, якій приписуємо чудові властивості, часом стоять речі зовсім буденні... Утім, чи розчаруємося ми в аметисті, якщо дізнаємося, що він пофарбований звичайним залізом? Чи стане він для нас менш чарівним? Швидше, навпаки - він подарує залізу частину своєї магії.

На фото: підвіс "Жіноча сила"

Женя Орінго