До чого ведуть великі амбіції? Люди, що виросли в епоху, коли саморозвиток, амбітність та великі плани стали фактично новими ідолами, впевнено скажуть: без амбіцій в цьому житті просто не пробитися! Але художня література іноді вчить нас іншому…

Амбіції самі по собі не гарні й не погані (якщо, звісно, ви не плануєте стати великим диктатором). Але нереалізовані амбіції часто штовхають переступити певну грань, що відділяє порядну людину від непорядної: врешті-решт, Європа ще досі хреститься при згадуванні одного художника, що не зміг втілити свій творчий потенціал.

Приблизно цьому нас вчить класична література: не будемо ходити далеко і згадаємо «Великого Гетсбі» Фіцджеральда, якого ми читали в рамках однієї з серій Екслібрису. Джей Гетсбі – втілення людини, що фактично зробила сама себе, зросла з самих низів до таємничого мільйонера. Син бідних фермерів, він береться буквально за любу працю, і навіть змінює своє ім’я, щоб підкреслити своє прагнення до кращої долі. Така цілеспрямованість має пояснення: попереду йому світить, немов зоря, кохання до красуні Дейзі з багатої родини.  Втім шлях, що обирає Гетсбі, не такий вже й романтичний: він займається підпільним продажем спиртних напоїв у часи сухого закону. Гроші самі пливуть йому в руки - та спливає й час.

""Гетсбі вірив у зелений вогник, у здійснення всіх бажань, у майбутнє щастя, що з року в рік не дається нам у руки. Нехай воно вислизнуло сьогодні, дарма — завтра ми побіжимо ще швидше, простягнемо руки далі... I одного чудового ранку..."

Врешті-решт зусилля Гетсбі винагороджуються: він має розкішний дім, може влаштовувати вечірки, й на одну з таких вечірок приходить його любов Дейзі. Типова втілена американська мрія! Та чи принесла вона щастя?..

На фото: каблучка "Дейзі"

Гортаємо далі у пошуках більш позитивного прикладу і бачимо «Мартіна Ідена» Джека Лондона. Здавалося б, схожі історії: тут у фокусі також амбіційний молодий чоловік, що вперто тягнеться до кращої долі. Він походить з робітничого класу й майже випадково потрапляє у багатий дім, де бачить… красуню Рут, що дарує йому збірку віршів. Краса справді рушій амбітних мрій: Мартін розуміє, що його освіту потрібно терміново вдосконалювати. І так починається його непростий шлях до вченості й письменства.

«Він писатиме — все: поезію і прозу, оповідання, есе і п'єси, як Шекспір. Це був … спосіб завоювати Рут».

Шлях до слави видатного письменника виявиться непростим. Мартін здолає соціальне упередження й злидні… Здавалося б, час радіти, але як ми пам’ятаємо, мрія, до якої він йшов, згасне, не витримавши реальності й врешті-решт усі амбіції зникнуть у холодному морі. Сумна історія, особливо якщо враховувати, що Джек Лондон задумував цей роман як автобіографічний.

На фото: сережки "Жага до життя"

Здається, амбіційним персонажам в класичній літературі не щастило… Готуючи статтю, я перебрала чимало прикладів, та усі вони або не раділи здобутому успіху, або перетворювалися на відвертих злодіїв. Тож третього героя ми підібрали разом з Оленою Масловою, і це… Том з «Принца та жебрака» Марка Твена. Пам’ятаєте мрії маленького жебрака? Ті самі, що не давали йому заснути?

«… врешті-решт, думки його поринули в далекі, чудові країни, і він заснув серед принців, з ніг до голови всипаних золотом і дорогоцінним камінням. Принци жили у величезних палацах, де слуги побожно схилялися перед ними або летіли виконувати їхні накази. А потім, як водиться, йому наснилося, що він і сам – принц».

Так, Том мріяв побачити справжнього принца, залюбки слухав легенди й казки про палаци і навіть трошки вивчав латину. Але перетворитися у принца він не мріяв, може, саме тому доля подарувала йому такий шанс і його історія закінчилася не погано?

На фото: підвіс "Справжнє шляхетство"

Усі ми мріємо, прагнемо для себе кращого життя й намагаємося закласти реальний фундамент під повітряні замки. Щасливі ті, кому це вдалося – про них створять легенди й напишуть книжки. Та іноді на шляху до мрії можна заплутати – і тоді література буде застерігати нас, якими тропами ходити не варто.

А про яких амбіційних персонажів читали ви?

Ольга Орінго