Ми продовжуємо знайомити вас з мрійними прикрасами цього зовсім немрійного року, і сьогодні у нас прем’єра талісмана, в якому на срібному підґрунті поєдналися такі важливі для нас символи. 

Ескіз підвіса "Коли зійде українське сонце..."  зачепив мене за живе з першого погляду, і я була впевнена, що обов'язково зроблю цей амулет. Він звучить досить потужно, щоб у нього повірити, і не занадто голосно, щоб бути нав'язливим. У такі речі можна сміливо закохуватись, вони не підводять своїх господарів. Тут немає окремих жіночих чи чоловічих партій, і одностайне співзвуччя голосів усіх свідомих українців здатне вмовити навіть Сонце зійти нам на допомогу.

Мої відчуття від ескізу не були поодинокі — в коментарях до конкурсної теми побачила подібні думки: 

«Яке щедре використання всіх наших національних символів. Сподобалися обидві сторони - одна більш епічна, друга більш лаконічна, але теж промовиста…»

«Чудовий ескіз, наповнений життєдайною силою, сповнений оптимізму…»

А що нам пропонує побачити і відчути авторка ескізу, Юлія Анатоліївна (Julia777)?

«…Свій ескіз підвіски я назвала "Коли зійде українське сонце..." - мене дуже зачепила ця фраза однієї відомої людини.

…по краю круглого підвісу йдуть колоски пшениці, внизу - вода, потім виступає земля зі стилізованим, дещо схожим на квітку, тризубом, який знаходиться по центру сонця, що зійшло. Над сонцем ніби така собі небесна завіса, яка піднялась і нарешті випустила сонце сяяти над українською землею. Крапки під завісою - ніби зерна чогось нового і гарного, що впаде на землю і проросте там. Зліва від тризуба - дуб, символ міцності і довголіття, з правого боку тризуба - кущ калини, дерево-символ нашої країни, рідної землі.

На зворотній стороні підвісу восьмипроменева зірка - символ вірного шляху, зірка удачі, в ній орнамент зі з’єднаних кринів (крин, лілея – це стародавній символ нового життя, відродження). Зворотня сторона за задумом має дещо нерівну поверхню, в маленьких ямочках...»

Талановитий ювелір Павло Манюк робив модель підвісу максимально близько до авторського малюнка, робив повністю вручну, використовуючи класичну ювелірну техніку створення. І це дуже відчувається у срібній душі амулета, бо вийшло напрочуд гарно, об’ємно і навіть оптимістично. 

Єдиний момент, що трохи напружував перед прем’єрою, то це майбутня назва. Спочатку вагання сприйняла за свою невпевненість, бо не знайшла де, коли і при яких обставинах, перший президент вільної Ічкерії Джохар Дудаєв казав ту знамениту фразу, яка розлетілася по нашим медіа. Я передивилася багато відео, прочитала інтерв’ю, і саме найближче до істини — слова Алли Дудаєвої, вдови генерала: «Я вірю в перемогу українців. Тому що ця перемога багато змінить в росії. Коли впаде режим путіна, колонізовані народи будуть звільнені. Нас тоді будуть чекати дуже позитивні зміни. Як казав Джохар: «росія зникне, коли зійде українське сонце»

Але мудрість і волелюбність Джохара Дудаєва беззаперечні, мені було цікаво познайомитися з ним поближче і тепер дуже цікаво слухати думки з далекого 1995 року:

А потім знайшлася відповідь на сумніви: справа не у походженні фрази, бо сама по собі вона чудова. Ми ж з вами усі чітко знаємо, які потвори зникають, коли сходить сонце... До нашого чортового сусіда це визначення підходить якнайкраще! 

Коли я дописую прем'єрну замітку, Харків здригається під обстрілами. Чорну ніч уквітчано спалахами, напруження відчувається у повітрі, нібито знов повернулася гроза... Але ще трохи, і вугільну темряву точно о п'ятій ранку змиє упевнений світанок. І будуть зелені дерева, і дзвінкий спів птахів, і наше рідне, жовтогаряче сонце пружно підніметься над країною, щоб сили наші прибували, а нечість шкворчала на пательні. 

Ми вже перемогли, хоча це ще й не завжди помітно. Тому ім'я підвіса буде життєстверджуючим: Зійшло українське сонце! 

І немає у темряви жодних можливостей проковтнути його. 

Олена Маслова