Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Її вишиване життя

"Третього жовтня 1833 року на хуторі Теребеньки, що на Глухівщині, у родині Бартошів народилася прекрасна дівчинка Пелагея"...

a1c3b631db1b1a5da6ea5ac68160289b.jpg

…Так починається історія непересічної жінки, української громадської діячки, фольклористки та етнографині, завдяки наполегливій праці котрій тисячі зразків старовинних народних орнаментів та вишивки не розчинилися у роках, а дійшли до наших днів. Пелагея Яківна ще з дитинства зацікавилася звичками й традиціями українського народу й невтомно працювала усе життя: збирала фольклор, вивчала народні промисли, вірування, медицину, а найголовніше – замальовувала усі візерунки навколо себе. Вишиванки й писанки, малюнки на кахлях й кераміці, прикрашені рушники та скатертини й орнаменти ювелірних виробів (що для нас з вами особливо цікаво!)… мальовничий світ України був дбайливо збережений руками однієї небайдужої жінки.

Працю Пелагеї Яківни високо оцінили: вона була членом Наукового товариства імені Шевченка, членом-кореспондентом Паризького антропологічного товариства. Вже за життя її наукові праці видавалися (хоча, звісно, з імперськими цензорськими правками), а збірник «Южно-русского народного орнамента» й досі вважається чи не найціннішим посібником по вишиваному мистецтві. До цього збірника були включені 20 таблиць зі зразками орнаментів для вишивання, ткацтва, килимарства і писанкарства, зібраними у чотирьох повітах Чернігівської губернії – безцінна історична пам’ять. Не бракувало жінці сил й на інші справи: вона боролася за жіночі права та доступність освіти, викладала у початковій школі, створюючи для цього власні цікаві посібники українською й зуміла дати освіту усім своїм дітям (а мала їх десять).

a80d4507faeada39a5cdc9225f8296ce.jpg

Пелагея (Поліна) Яківна Литвинова-Бартош

Довге, насичене життя так і проситься в історичний роман – і як добре, що такі романи наразі створюються. Тож, якщо коротка вищенаведена довідка не змусила вас зацікавитися постаттю етнографині, можливо, з цим краще впорається роман-біографія Світлани Талан. Українська письменниця, що працює якраз у жанрі художніх біографій, змогла відтворити свою героїню немов живу. Разом з маленькою Полінькою ми насолодимся дитинством на мальовничому українському хуторі, побачимо, як допитливе дівча отримує гідну освіту – і мова йде не про уроки танців, а про більш наукові дисципліни – й долає перше в житті серйозне горе… Далі буде московський інститут для шляхетних дівчат з «лагідною» русифікацією, а потім – повернення до рідної України, мрії, пісні, прагнення навчати й навчатися…

Не все в житті Пелагеї складеться просто, і авторка чесно відобразить зліти й падіння своєї героїні. Раннє сирітство, нещасливий шлюб, заборонене кохання, що можна висловлювати лише в листах, смерть дітей… та й взагалі чи легко буде освіченій  неординарній жінці у позаминулому сторіччі? А все-таки жага й цікавість до життя у Пелагеї перемагатиме, і саме вони підштовхнуть її зацікавитися етнографією, про що вона розповість у листі до коханого:

«Все у нашому житті минає, і саме життя швидкоплинне. На зміну старшому поколінню прийде нове, і воно вже не знатиме ті узори орнаментів, які їхні предки дбайливо зберігали, клали нитками на тканину. Хтось має все це зібрати і зберегти для наших нащадків. Це має зберегтися і не зникнути. Тож я подумала: чому не я? Ти, мій любий друже, був етнографом, я твоя учениця, тож чому мені не взятися за цю справу? Колись і я прийду до тебе, а на цій землі залишу свій спадок — я зберу і систематизую зразки українських орнаментів різної місцевості».

d101d695e632a2ef6d0917e72ef63750.md.jpg

На фото: каблучка "Вишивка 2", підвіс "Засіяне поле"

Так воно й триватиме – невтомна праця й пошуки нового, впорядкування вже зробленого, й на кожному кроці – перешкоди. Можна збирати зразки української вишивки, та не можна прописати у назві книжки слово «українська», а ще треба обов’язково додати зразки гербів. Можна бути видатною науковицею, та усі, від рідних до незнайомих, дорікатимуть тобі зневагою до «традиційно жіночих справ». А ще за знайдену під час обшуку сторінку з взірцями вишивки сина можуть виключити з гімназії, адже українське – не на часі…

Потрібно було мати залізну волю, щоб за таких умов не закинути свою справу, і Пелагея Яківна її мала. Перегортаючи останню сторінку книжки, я зовсім іншими очима подивилася на нашу вишивку – збережену попри усе.

«Мій коханий, єдиний! Я знаю, що життя мене ось-ось покине. Я бачила життя у всіх його проявах. Воно, як мої зразки вишивок, різне, неповторне, але я точно знаю, що наприкінці останній стібок мого вишиваного життя буде зроблений чорною ниткою».

51e5b161c5235e1b5d6776d7ed413a0f.md.jpg

На фото: каблучка "Вишивка 2"

Роман Світлани Талан "ЇЇ вишиване життя" чекає на вас в Таємній кімнаті, й я щиро раджу додати його до найближчого замовлення й насолодитися читанням цікавезного й трохи ностальгічного історичного роману, де на увагу заслуговують й постать героїні, й талант авторки. Від себе ж нагадаю, що вишивкою можна милуватися не тільки на тканині чи в довідниках: в Орінго її вийде ще й приміряти на себе у сріблі!

Каблучки «Вишивка 2» магічним образом змінюють своє обличчя з різними камінцями. Так само як і вишивка: здавалося б звичайний хрестик – а скільки малюнків й символів можна з ним створити! Зручна каблучка надійно влаштовується на руці й додає рідний вайб у будь-який образ: є в цій прикрасі щось невловиме, але таке рідне і знайоме… Отож приміряйте свій вишиваний талісман й не забувайте: ці візерунки дійшли до нас з давних-давен, попри усі перешкоди й заборони, вони здатні подарувати нам сили - та й нам треба не забувати про їхню красу й зберігати її й надалі.

e5c40ad72ec5de78e86dac87d5dc838c.md.jpg

Ольга Орінго

Soko_Lova
Втр, 16/04/2024 - 19:01

Неймовірно гарно!
Nifli
Втр, 16/04/2024 - 19:06

Як же ж втішає, коли повертаються прикраси, що буцімто канули в небуття! І отримують другий шанс, адже не тільки не втратили своєї актуальності, а навіть набули ще більшого значення!