Тварини в усьому розмаїтті їхніх рук, лап, рогів і хвостів з'явилися на Землі не одразу. Звичні нам сімейства, роди і види формувалися довго: зазвичай на це йшло багато мільйонів років. Але часом бувало й по-іншому...
Геологи та еволюційні біологи поділяють весь немаленький час існування Землі на періоди. Ймовірно, ви чули такі назви, як "пермський період", "крейдяний період", а вже про "юрський період" і поготів усі знають: це час тиранозаврів, птеродактилів та інших дивовижних створінь.
Однак давним-давно, за сотні мільйонів років до динозаврів, на Землі мешкали істоти не менш дивовижні. Було це в епоху під назвою "кембрій", коли вся планета була суцільно вкрита морем. У цьому-то морі плавали всілякі створіння один одного химерніше. Цікаві вони не тільки зовнішнім виглядом, а й ще двома речами.
По-перше, всі численні мешканці гігантського всепланетного моря з'явилися нібито раптово. Ще буквально недавно, якихось кілька мільйонів років тому, море було нудним, пустельним і малонаселеним, а потім раптом, на самому початку кембрію, еволюція буквально "вибухнула" величезною кількістю видів. (Цю подію так і називають - "кембрійський вибух"). По-друге, всі ці дивні кембрійські істоти - предки звичних нам молюсків, равликів, восьминогів, риб і навіть, у якомусь сенсі, нас із вами! Давайте ж познайомимося з ними ближче.
На фото: підвіс "Аммонит"
Динокариди. Це цілий клас тварин. Слово "динокарида" перекладається як "жахлива креветка", і представники класу цілком відповідають назві. Просто уявіть собі креветку завдовжки півметра (і не на тарілці) - і ви теж із цим погодитеся. Найбільший представник цього класу носить назву "аномалокаріс", буквально, "аномальна креветка". Аномальний він не тільки розмірами (60 см!), а й напрочуд складними і добре функціонуючими очима. Тоді як інші тварини обходилися примітивними органами для розрізнення світла і темряви, аномалокаріс міг похвалитися фасеточними очима і високою гостротою зору. Не зовсім зрозуміло, щоправда, навіщо йому були потрібні такі очі. Ймовірно, "жахлива креветка" була ще й хижою!
Опабінія. Креветкоподібна істота з безліччю плавників, довгим хоботком і - що найдивніше - з п'ятьма очима, розташованими на голові абсолютно хаотично! На жаль, від опабінії нікого далі не народилося, і зараз тварин із п'ятьма очима ми вже не зустрінемо. А шкода.
Віваксія. Диво-дивне, що нагадує клубок без очей і кінцівок, зате з безліччю хітинових шипів і пластинок, що стирчать у різні боки. Потім шипи втягнулися, адже деякі вчені відносять віваксію до... предків кільчастих черв'яків!
Пікайя. Ця крихітна істота, лише кілька сантиметрів завдовжки, схожа чи то на черв'яка, чи то на рибку - одна з найцікавіших. Річ у тім, що пікайя - перша тварина, у якої з'явилася хорда ("предок" хребта у складніших тварин) і примітивний скелет. Іншими словами, пікайя - наш з вами дуже давній предок. Впізнали?
Галюцигенія. Ні, ви все правильно прочитали. Це справжня наукова назва чи не найдивнішої істоти за всю історію палеонтології. Галюцигенія - це... щось: довге тіло, кілька пар "ніг", тоненькі "ручки" (чи вуса?) і величезні шипи на спині. Виглядає запаморочливо, за що й отримала назву. Спочатку шипи на спині у галюцигеній плутали з ногами, і багато років цю тварину реконструювали в перевернутому вигляді. Тільки 1991 року галюцигенію нарешті "поставили на ноги". А 2015 року в галюцигеній "знайшли" і додали до реконструкції голову з очима і невеликими зубами. Щоправда, все одно поки незрозуміло ні як вони харчувалися, ні який спосіб життя вели, ні навіщо їм потрібен був такий дивний зовнішній вигляд. Але ви можете спробувати це уявити.
Динозаври - не єдині доісторичні істоти, здатні вразити уяву. Що глибше в минуле, тим, як у Аліси, дивасніше й дивасніші створіння можна там знайти. Нічим не гірші за динозаврів! (Цікаво, чи знімуть коли-небудь фантастичний фільм про галюцигенію?..).
Прикрасою з котиком ба навіть крокодилом сьогодні вже нікого не здивуєш. А чи хотіли б ви приміряти прикрасу з кимось таким, наприклад, з галюциногенією?
Женя Орінго
a.menzerova
Ср, 25/01/2023 - 17:23
Anna-Maus
Ср, 25/01/2023 - 18:17
LeTim
Ср, 25/01/2023 - 20:26
shursh
Ср, 25/01/2023 - 21:25