Сьогодни, 28 липня ми відзначаємо цей день уперше, і хочеться розуміти правильно, чому цей день важливий і що саме ми святкуємо.

Не випадково свято співпадає з Днем Хрещення Київської Русі — України, визначною подією, що відбулася в 988 році — починаємо ми з самісіньких  витоків державності. 

Процитую Володимира Зеленського: «День Української Державності буде утверджувати зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу. Понад тисячу років державотворчому досвіду українців, нашій культурі, нашій самобутності, українському характеру.

….

Лише ті, хто абсолютно не знає правди історії й абсолютно не відчуває її сенсу, могли ухвалити рішення атакувати нас. Після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за століття. Українці ніколи не віддадуть своєї незалежності. І не зламаються зсередини, як це бувало не раз. Не цього разу!

Берегти єдність зараз, працювати разом на перемогу – це найважливіше національне завдання, яке всі ми обов’язково виконаємо. А отже, зможемо зробити те, що не вдавалося зробити раніше попереднім поколінням...»

За роки незалежності я мала безліч часу на роздуми щодо важкої долі нашої держави. 

Чому ж ми, маючи у наявності усе необхідне для благополуччя та розквіту, такі розумні, сміливі, працьовиті і креативні, ніяк не проб’ємо кляту мембрану третього світу і не створимо державу для людей? 

І дійшла висновку, що один з головних стримуючих факторів — нашу справжню енергію завжди блокували ворожим програмуванням на загальну меншовартість, як бідних та дурних невдах, і на внутрішню установку «моя хата скраю». Робилося це різними шляхами, і переписуванням історії тощо. Люди без пам'яті і без коріння не збудують і не втримають справжню державу. 

Завдяки впливу програми меншовартості з України роз’їхалися люди, які не могли тут заробляти, розтіклася по усьому світу за якісною освітою молодь, а ще ми, на жаль,  прогавили пропагандистську хвилю по спотворенню іміджу в очах світу, бо не зважали на те, якими нас малюють. 

Програма ж про хату скраю дозволяла людині ніколи не втручатися в дії держави. Навіть не зможу порахувати, скільки разів за своє життя чула «тобі що, більше всіх треба?» Чула, коли прагнула змінювати архаїчне законодавство, коли боролася з корупцією чи просто намагалася щось зробити для розвитку ювелірного бізнесу. 

Весь час я чекала на пробудження справжньої сили нашої землі, а тепер це фантастичне пробудження геть не тішить мене, бо у якості магічного пенделя до нашого суспільства прийшла страшна війна. І я розумію, що ось цей наш шанс пройти іспит — вже точно останній… 

І ми насправді повинні зробити те, що не вдалося попереднім поколінням, бо нікуди відступати і нічим прикриватися. Ми повинні створити таку вільну, чесну і сильну державу, щоб з глибокого коріння історичних подій, через пружні та незламні гілки сьогодення нарешті змогли зрости дивовижні плоди майбутнього. 

Пам'ятаємо наше славетне минуле, живемо в повну силу сьогодні, і бачимо фантастичне майбутнє, бо ми з вами безумовно варті бути щасливими на своїй землі! 

А для настрою — мій улюблений мульт про українську історію :

І відео більш наукове, тільки що відбулася його прем'єра:

Зі святом! Тримаймося разом! 

З любов'ю, Олена Маслова