Середньовічне європейське мистецтво насичене символами. Архітектура - не виняток, зокрема, у готичних соборах символізму стільки, що їх буквально можна читати як енциклопедію. У якомусь сенсі вони і є книга, зрозуміла для пересічного середньовічного мешканця, навіть неписьменного.

Спливають віка, пустішають собори, потроху розчиняється вміння зчитувати кам’яний символізм. Сучасні ми дивимося на них з захопленням, але нашвидкуруч, часто навіть не вдумуючись, що саме бачимо. Світлина на пам’ять – і поспішаємо за екскурсоводом! Тож пропоную на мить зупинитися й спробувати розібрати літопис соборів.

Собор Святого Віта, Чехія

Для початку усвідомимо, що готичний собор - це не просто будівля, і навіть не просто церква. Це осередок міського суспільного життя, куди приходять не тільки молитися, а й спілкуватися, обмінюватися новинами і навіть укладати угоди. Життя в соборі та біля нього б'є ключем. Відповідно, і "читачів" у нього багато, причому найрізноманітніших. Розглядаючи скульптури, рельєфи та вітражі, можна вивчити житіє Христа, дізнатися, що є чеснотою, а що гріхом, визначити, хто зі святих є патроном міста, і навіть ознайомитися з річним циклом сільських робіт.

Символізм собору починається вже з його форми. Більшість готичних соборів витягнуті - зазвичай із заходу на схід. Сугерій, середньовічний абат і служитель паризького собору Сен-Дені (між іншим, першої готичної церкви в Європі), був у захваті від нового і прогресивного на той момент архітектурного стилю. Він став першим, хто наділив будівлю собору сенсом і символікою. Так, наприклад, витягнута форма будівлі, на думку Сугерія, надавала собору схожість із кораблем, що символізує Всесвіт; він навіть придумав назву для основної частини будови - "неф", від латинського слова navis, тобто "корабель".

Календар із фасаду Ам'єнського собору. XIII століття

Усередині собор повинен ділитися на дві частини - верхню, що символізує небесний, духовний світ, і нижню - світ земний. Кордон між цими світами позначений низкою вітражів, які теж мають значення: знову звернувшись до Сугерія, ми дізнаємося, що погляд крізь яскраве кольорове скло допомагає душі відволіктися від земного, сумного й похмурого, забути на якийсь час про життєву метушню та замислитися про Бога. Вітражі символізують пробудження душі та її готовність зазирнути у вищі сфери - тому саме вони й слугують кордоном між небесним та земним.

Сент-Шапель, Франція

Задивившись на вітражі, арки та кам'яні візерунки, неважко забути про все на світі та поринути думками в небесні висоти. А тим часом зовні собору на нас чекають більш прикладні знання, наприклад, про те, які бувають гріхи, і якими чеснотами їх слід перемагати. Часто на фасадах готичних соборів містилися фігури дванадцяти чеснот - Надії, Смирення тощо. Вони зручно влаштовувалися на згорблених фігурах пороків, причому кожній чесноті відповідала своя переможена вада: наприклад, Надії - Розпач, Смиренню - Гординя, і далі в такому ж дусі.

Але, мабуть, найцікавішим елементом церковного фасаду є сільськогосподарський календар. Причому в картинках, точніше, в рельєфах: на багатьох церквах можна знайти зображення оранки поля, збирання врожаю, ловлі риби... Здавалося б, що така приземлена річ робить на фасаді собору? Але насправді все закономірно, говорив же абат Сугерій про те, що собор - це модель корабля-Всесвіту? А у Всесвіті знаходиться місце і спогляданню божественного, і цілком земним заняттям, на кшталт оранки чи риболовлі, отож нечесно було б не знайти для них місця і на фасаді собору Крім того, календарні сцени на рельєфах нагадують про циклічність часу, зміну пір року, і в якомусь сенсі про незмінність і стабільність світобудови.

На фото: прикраси з колекції "Роуз"

Багатогранна краса готичних соборів не лишила байдужим й Орінго. Ще у 2017 році народилася колекція "Роуз", присвячена чи не найдивовижнішій частині собору: обрисам вікон-троянд на фасадах, крізь які просочувалося чисте кольорове світло… Ось як описувала Олена Маслова свою ідею:

«Прикраси з колекції "Роуз" вийшли сучасні і при цьому нагадують, що тільки справжні речі робляться повільно і захоплюють довго. І навіть у найтемніші часи світло ранкового сонця, що проникає в чисте і красиве вікно, радує душу і проганяє зло».

Кілька років на тлі соборів, що стоять віками – ніщо. Втім, саме за ці роки колекція "Роуз" встигла розростися, знайти своїх прихильниць й доповнитися іншими прикрасами. Сережки "Мереживо вітражів", що також передають красу величних стрілчастих вікон старовинних соборів, були створені в рамках "Срібної мрії-2020". Це досить показово: виходить, й в нашому швидкому XXI віці ми можемо захоплюватися неосяжною готичною красою й мріяти доторкнутися до її часточки, відтвореній в сріблі; прагнути розгадати таємниці соборів – і надихатися на створення чогось нового 

На фото: підвіс "Роуз 2"

___

На заголовному фото - сережки "Мереживо вітражів"

Ольга Орінго