Усім відомо, що в літературі мають бути герої позитивні та негативні. Також відомо, що далеко не всі історії дотримуються такого поділу, і часом на сторінках з'являються вельми дивні персонажі - чи то герої, чи то лиходії, чи то взагалі щось третє...

"Сірі" літературні герої, яких не назвеш ані позитивними, ані негативними, сьогодні мало кого дивують. Однак не варто думати, що подібні персонажі - породження нового часу. Навіть у далекі часи, коли чесноту заведено було відокремлювати від зла високою стіною, знаходилися герої, які примудрялися поєднувати в собі і те, і інше. Антигерої куди старші, ніж ми думаємо. І якщо ви зараз раптом подумали про ошуканців-трикстерів, то ви маєте рацію. Саме трикстери можуть вважатися першими амбівалентними антигероями. Однак сьогодні ми поговоримо не про міфологічних ошуканців на кшталт Локі, а про цілком літературних персонажів. Утім, трикстерів і серед них достатньо.

Важко повірити, але один із найяскравіших і найбільш вражаючих антигероїв з'явився на світ в епоху Середньовіччя. Здавалося б, зовсім невідповідний час для неоднозначних характерів - проте саме в Середні віки, приблизно в XII столітті, світ дізнався про Рейнека-лиса. Хто це такий? Це постать давня і загадкова, можливо, стародавній дух-трикстер, який у середньовічній поемі набув вигляду чарівного і хитрого лиса. Рейнеке хитрий, безчесний і самозакоханий: практично всі історії про нього - це розповіді про спроби затягнути лиса до суду за чергові проступки. Він краде, шахраює, обманює і загалом нічого благопристойного не робить.

Інша річ, що його противники набагато гірші. Це і лев Нобль - король-самодур, і віслюк Болдуін, пихатий святенник, і жорстокий, грубий вовк Ізенгрим, головний ворог Рейнеке. Однак хитрий, чарівний лис незмінно здобуває перемогу над брутальністю, дурістю і злістю. І навіть примудряється викрасти в Ізенгрима дружину - в одній з повістей про Рейнеке вовчиця явно віддає перевагу чемному і красномовному лису, а не своєму злісному чоловікові. Мабуть, Рейнеке-лис - гідний кандидат на звання першого антигероя європейської літератури!

Історії про Рейнеке - перші приклади пародії на куртуазну лицарську літературу. А один з останніх прикладів подарував світові одного з найяскравіших антигероїв - але не в тому сенсі, що героя не відрізнити від лиходія, а в тому, що незрозуміло, як цей персонаж взагалі в героях опинився. Мова про дона Кіхота Ламанчського, останнього лицаря стрімко мінливої Європи. Який же це антигерой, запитаєте ви, він же прагне бути на боці добра?

Це, звісно, правильно, ось тільки антигерой - не завжди суміш лицаря і лиходія. Часто це постать загалом більш-менш героїчна, проте якісь окремі риси героїчний образ геть руйнують. Це може бути не тільки моральна неоднозначність, а й боягузтво, або жадібність, або шкідливі звички, або, у випадку дона Кіхота, абсолютна неадекватність навколишньому світу. Зрозуміло, він щосили прагне відповідати образу героя, ось тільки на практиці виходить таке, що навіть читати ніяково. Тож він цілком гідний зайняти місце в списку антигероїв.

Пригоди дона Кіхота у XX столітті очима іспанського ілюстратора Педро де Рохаса

А як щодо протилежного персонажа? Що, якщо герой навпаки щосили не хоче виглядати як герой, а виходить навпаки? Тут нам доведеться чекати три сотні років з гаком - до появи Роланда Діскейна, головного героя циклу про Темну Вежу. Діскейн - справжнісінький антигерой: жорстокий, брутальний, з огидним характером і своєрідними уявленнями про мораль (утім, це, швидше, професійна риса всіх Стрільців). Зрозуміло, впродовж своєї подорожі до Вежі він сильно змінюється, вчиться цінувати дружбу і піклуватися про тих, хто слабший за нього, проте основні риси його специфічної особистості залишаються незмінними. Що, втім, не заважає йому впродовж історії набувати все більше й більше героїчних рис (і вперто не хотіти їх визнавати).

На фото: каблучка "Стрілець"

Історії про хоробрих лицарів і підступних лиходіїв радують своєю прямотою й однозначністю. Однак світ не може повністю складатися з таких історій - це було б занадто просто. Тому не варто скидати з рахунків антигероїв. Зрештою, ніколи не знаєш, хто прийде тобі на допомогу у скрутну хвилину. Далеко не завжди це буде хтось на кшталт шляхетного короля Артура; частіше це може виявитися його зовсім не шляхетний нащадок із кепським характером і двома револьверами. 

Женя Орінго