Чому ми такі дивакуваті та вперті? Навіщо йти на ризик і чинити опір величезній силі? Навіщо боротися з обставинами та страхами? Відповідь завжди одна і вона проста: ми з України! 

В Харкові наразі емоційно важкувато, і я вчора трохи зпеклася... Але ж бог дає день і дає хліб. А як хліб є — обов'язково треба ділитися! Розмовляла сьогодні з друзями, які знаходяться "на нолику", хотіла порадитися, як саме корисно їх підтримати, а трапилося навпаки — підтримали мене. Скрізь слухавку я чула рідні та впевнені голоси, які умовляли мене, що наше місто у безпеці, головне - порадили не вештатися вулицями, коли Харків обстрілюють.  Три розмови, і до мене миттєво повернулися сила духу та сила волі. 

А потім я ще трохи прогулялася, пофоткала квіточки та яблучка на пам'ять, почаювала з татком, солодко заснула вдень і зрозуміла: те, що мені зранку здалося відчаєм, було банальною перевтомою. Вирішила, що один день на тиждень треба відпочивати, бо безпреривні сто днів по сімнадцять годин орінгопраці можуть похитнути навіть мою незламність.

Сіла увечорі писати есе про ювелірні дива та чарівні руки, а ютуб мені такий: "Хм... а хто тут розпинався про відпочинок? На тобі гарну пісню і сиди-співай". Ютубчик цього разу не схибив: пісня дуже сподобалася і розчулила мене. Окрема подяка Сергію Бабкіну, за слова про Харків.  Послухала і подивилася вже тричи. 

Які ж ми сильні, гарні, креативні, а головне — вільні. Творити красу зі свободою у серці, боротися за своє, звертатися до своїх по своє, чекати на повернення своїх... Мені точно є для чого просити у бога продовження життя і прискорення нашої перемоги. Неймовірно великий подарунок долі та й одночасно дуже велике випробування — народиться і жити в Україні, коли вщент розбиті грати імперської в'язниці і пишеться нова історія моєї казкової країни.

А есе про магію (і теж з відео) обов'язково буде, тільки вже завтра. 

З любов'ю, Олена Маслова 

Налетіла хижим птахом
Руйнівна ворожа сила
Розтяла зірки над дахом
Розправляє чорні крила
Ворогів серця порожні
Та встає з руїн країна –
Ми тепер непереможні!

Кожен більше ніж людина
Ми один за одного без слів
На своїй ми стоїмо землі

Ми з України!
Серце велике, справжнє навіки!
Ми з України!
Нас не здолати – зламані ґрати!
Ми з України!
До перемоги наші дороги!
Ми з України!
Доля єдина – вільна країна!


Усередині і зовні
Стали мужні ми й міцніші
Наші очі болю повні
Наша зброя найсильніша!
Нас козацька міць гартує
Нам Дніпро загоїть рани
Добре буде все. Ти чуєш?
Україна нездоланна!

Ми один за одного без слів
На своїй ми стоїмо землі

Ми з України!
Серце велике, справжнє навіки!
Ми з України!
Нас не здолати – зламані ґрати!
Ми з України!
До перемоги наші дороги!
Ми з України!
Доля єдина – вільна країна!

І побачать наші діти
Зелень київських каштанів
Маріуполь буде жити
Харків з попелу постане!
За село і місто кожне
Помстимося неодмінно
Відсіч дати злу спроможні
Сини й доньки України!

Ми один за одного без слів
На своїй ми стоїмо землі

Ми з України!
Серце велике, справжнє навіки!
Ми з України!
Нас не здолати – зламані ґрати!
Ми з України!
До перемоги наші дороги!
Ми з України!
Доля єдина – вільна країна!