Навесні 2021 року чергова старовинна цуба відродилася в сучасному срібному прочитанні. Поглянемо на неї уважніше? Виглядає надзвичайно приємно! 
Існує притча про те, як навчитися малювати справжній бамбук: «У відомого художника був учень, який одного разу запитав, як малювати бамбук. Учитель не казав йому брати пензлик і робити такі-то мазки на папері чи шовку. Він нічого не говорив ні про пензлі, ні про фарби, ні навіть про живопис взагалі. Він лише сказав: «Якщо ти хочеш навчитися малювати бамбук, ти повинен спочатку навчитися його бачити». Це твереза думка: чи можна намалювати предмет, не встигнувши як слід його розглянути? Але це те, що роблять багато художників, принаймні аматори.
І ось учень просто спостерігав. Він подивився на стебла, подивився на листя. Спостерігав за ними в тумані, під дощем і в місячному світлі. Дивився на них навесні, восени і взимку. Він подивився на великі бамбукові дерева і на маленькі. Дивився на них, коли вони були зеленими і коли жовтіли, коли вони були свіжими і твердими, коли вони висихали і в'яли. Так він провів кілька років, просто дивлячись на бамбук. Він дійсно знав бамбук, дійсно бачив його.
І ось нарешті він став одним цілим з бамбуком. Його життя стало життям бамбука, а життя бамбука стало його життям. Тільки потім він почав малювати бамбук, і можна бути впевненим, що у нього вийшов справжній бамбук. Можна навіть сказати, що бамбук почав малювати бамбук...»

Якщо людина вчиться дивитися і бачити, вона стає сприйнятливою. Отримуючи розуміння суті речей, ми відкриваємося хвилям справжньої творчості.
 

Так і народилася наша третя цуба, «Моногатарі».

Традиційно круглі цуби називалася Мару гата (丸形), але цього разу ми порушили традицію називати прикраси за формою. Названа воно не на честь аніме. Моногатарі — це чітко японський, історичний літературний жанр, роман чи повість, сповнені пригод та поетичності. Буквальний переклад слова — «розповідь про речі» або «розповідь про що-небудь», і саме детальні описи роблять неквапливі розповіді такими незабутніми. 

Одна з найвідоміших та найдавніших японських народних казок — Такеторі моногатарі (яп. 竹取物語, たけとりものがたり, «Повість про бамбукоруба», IX століття). Ця історія сповнена ювелірного вайбу і весь час ми бачимо соковиті описи дорогоцінних металів та каміння, рідкісних речей та витончених бажань. З самого початку, коли Такеторі бачить сяйво й знаходить у стеблині бамбуку крихітну дівчинку Кагуя-хіме, магія золота присутня весь час. Воно повсюди, і старий Такеторі став заможною людиною. 
А коли дівчина перетворилася у наречену неймовірної краси, і почали їх хатину штурмувати закохані чоловіки, Кагуя-хіме роздала їм карколомні завдання, щоб дізнатися, хто вартий уваги та прагне її любові більше за інших. Яка ж потужна уява була у цієї дівчини, що прийшла з місяця на землю!

 

Одному принцу наказала вона привезти з Індії кам'яну чашу, в яку сам Будда збирав милостиню, а чаша ця випромінювала блакитне сяйво, то можливо це був агат чи топаз?
Другому принцу вона наказала принести з чарівної гори Хорай, що у Східному океані, гілку із золотого дерева із плодами-перлинами. Ті золоті, нефритові та перлинні дерева дарували героям безсмертя, і ця легенда нагадує давньогрецьку оповідь про сад Гесперид та кельтські легенди про чудові острови. 
Правому міністру замовила сукню з далекого Китаю, зітканого з вовни Вогняної миші. А миша та непроста: вона живе у вогні, на зріст більше бика й вкрита густою шовковистою білою шерстю. Вийшовши з вогню, миша обливала себе водою і вмирала, а з її вовни пряли тканину, яку треба було прати не у воді, а в полум'ї. Дорогоцінні метали теж чистять вогнем. 
Старшого радника Кагуя-хіме взагалі відправила до дракона, щоб добув їй камінь, який сяє п'ятиколірним вогнем на його шиї. Мені здається, це благородний опал, ніяк не менше!
Далі йде барвистий опис пригод наречених-невдах, як вони намагалися хитрощами отримати бажане, і це дуже круто, особливо коли розумієш, що розповіді цій більше тисячі років. Ох, не змінюються люди…  А як там ювеліри розкрили підступний план принца з підробленою золотою гілкою! 

Якщо ви раптом не читали «Такеторі моногатарі», дуже раджу знайти час та зазирнути у магічний світ уяви казкарів Країни Сонця, що сходить. 
 
 

То чому ж саме бамбуковий візерунок обрано для цуби? 

Мені здається, що такий талісман зараз абсолютно необхідний. Коли дме сильний вітер змін, бамбук може підкоритися вітру, пристосуватися і зігнутися під його тиском аж до землі, але потім знову випрямиться. Дивовижний приклад природи, як краще протистояти життєвим труднощам і не зраджувати себе.

За той час, поки я писала цей допис, десь в далекій Японії стебло бамбука виросло на три сантиметри...
    

Бамбук шелестить  в нашому каталозі. Дякуємо, що ви подорожуєте по життю з нами.