Опали відомі ще з давніх часів і користуються незмінною популярністю. Вони викликають захоплення навіть у досвідчених поціновувачів природних мінералів. Адже своєю грою кольору легко конкурують з найдорожчими діамантами, смарагдами і рубінами. Тому і вартість на опали порівнянна з цінами на ювелірні камені найвищої якості. Давайте розберемося, що ж із себе представляють ці ефектні і загадкові камені.

За своїм хімічним складом опали ніщо інше як аморфна форма оксиду кремнію - SiO2-nH2O. Цей мінералоїд являє собою гель із кремнієвої води і кислоти, в товщі якого впорядковано розташовані найдрібніші кульки кремнезему. Варто зауважити, що в складі опалів міститься часом до 20% води . Їхня пориста структура легко втрачає рідину за високих температур, тому камінь стає крихким і буквально розсипається на крихти. При різкій зміні температур камінь тріскається. У звичайних умовах це скоріше рідкість, але в сучасному світі високих технологій чимало факторів, які можуть згубно впливати на опали. У народі кажуть - опал любить, щоб його постійно носили. Просто таким чином підтримується його внутрішній баланс рідини і камінь довго радує своєю красою. Але не варто забувати про запобіжні заходи . Цей красень має щільність всього 5-6 за шкалою Мооса, йому протипоказані будь-яка робота по дому і в саду, необережне поводження. При геологічному старінні опали поступово перетворюються на халцедон. Так-так, можливо, халцедони у ваших прикрасах це нащадки чудових опалів. Але процес цей вельми тривалий і повинен змінитися не один десяток поколінь, щоб фамільна прикраса піднесла такий сюрприз.

Але повернемося до опалів та історії їхнього виникнення. Стародавні греки вигадали легенду, нібито ці камені - сльози Зевса. Араби вірять, що опали - це сліди блискавок на землі, індуси розповідають про богиню веселки, яка розсипалася на тисячу переливчастих камінчиків. Науковці ж вирішили покладатися на науку і визначили два способи утворення опалів - гідротермальний поствулканічний та осадовий корового походження.

Перший будується навколо андезито-дациту. Це вулканічна гірська порода, що містить досить багато окису кремнію (близько 65-67%). Лава такого складу дуже в'язка і під час виверження вулкана видавлюється з кратера, як із тюбика зубна паста. Лави, розтікаючись по поверхні, створили вулканічні куполи. Застиглі андезито-дацити піддавалися впливу гарячих вод, у результаті частина породи перетворилася на глину. Проникаючи в товщу лав по тріщинах, гарячі води осаджували в тріщинах кремнезем у формі опала. Основні родовища опалів магматичного походження - Словаччина та Угорщина. Також вони зустрічаються і в Україні, в Карпатських горах.

Опали корового походження зустрічаються переважно в Австралії. На поверхні землі відбувається постійне перетворення мінералів і гірських порід під впливом води, різних видів радіації, вітру, організмів. Цей процес називається вивітрюванням. Результатом вивітрювання є кора вивітрювання - комплекс пухких гірських порід, що виникли під впливом зовнішніх процесів. Родовища Австралії породило вивітрювання, але вивітрювання тут зазнали багаті кремнієм осадові породи - пісковики та сланці. Під час сезону дощів, дощова вода просочувалася вглиб стародавніх гірських порід, привносячи кремнезем (SiO2 - діоксид кремнію), а під час посушливих періодів більша частина води випаровувалася, залишаючи тверді відкладення кремнезему в тріщинах і між шарами осадових порід, які вміщують осадові породи. Ці відкладення й утворили родовища опалу. Саме австралійські опали мають найфантазійніші забарвлення і найбільше цінуються у світі.

Для зародження опала потрібен не тільки час (а це сто тисяч років і більше), красиві благородні опали з'являються в "ідеальних" умовах - коли ні тиск, ні перепади температури, ні концентрація речовини істотно не змінюються протягом тривалого часу. Такі умови зустрічаються в природі вкрай рідко. Ви запитаєте, що це за "благородні" опали? Річ у тім, що всі природні опали діляться на:

-благородні (опалесцентні);

-звичайні (без опалесценції).

Звичайні опали у свою чергу мають такі різновиди: :гіаліти (прозорі, наче скло), кахолонги (молочно-білі непрозорі опали), зелені празопали та багато інших. Шляхетні опали також не уникли поділу на види, ви можете зустріти безліч назв (арлекін, джиразоль, царський опал), але це всього лише маркетингові умовні позначення, які з гемологічного погляду не обґрунтовані .

І, хоча, ще в давнину люди легко відрізняли благородні опали від простих побратимів неозброєним поглядом, зрозуміти суть відмінностей вдалося лише в середині минулого століття, з винаходом електричного мікроскопа. Цей прилад дає змогу розглянути частинки, навіть якщо їхні розміри менші за довжину світлової хвилі. Виявилося, що опал не однорідний, головну масу складають більш-менш сферичні зерна водного окису кремнію. Ці зерна між собою також цементовані водним окисом кремнію, але більш багатим на воду. З'ясувалося, що гра кольору в камені безпосередньо залежить від розмірів цих найдрібніших частинок. 

Зліва структура благородного опала, праворуч звичайного.

У більшості опалів ці сфери нерівномірні за розміром і за концентрацією - мають неправильну форму, різні розміри і розташовані випадковим чином. Шляхетний опал містить багато ділянок з упорядкованими сферами, кремнієві "кульки" вкладаються в суворому геометричному порядку по відношенню одна до одної. Це призводить до відбиття світла з різними довжинами хвиль, що зумовлює ефект опалесценції. Кожна упаковка відбиває світло зі своєю довжиною хвилі і забезпечує свій колір, його інтенсивність, залежно від кута спостереження. Для формування благородного опала необхідне утворення кремнеземових сфер однакового розміру з діаметром у межах приблизно 150-400 нм. У найкрасивіших чорних опалах розмір частинок варіюється від 0,15 мкм до 0,3 мкм.

Фактично благородний опал являє собою створену природою тривимірну дифракційну решітку.

Відкриття структури благородного опала стало основою робіт з отримання синтетичних аналогів. Адже вартість 1 карата природного благородного опала сягала 2000-3000 доларів, усі рекорди побили чорні опали (камені з синьо-зеленою опалесценцією коштують 5000-6000 доларів за карат, з червоно-помаранчевою грою - до 10000 доларів). Отримані штучним шляхом камені могли розширити можливості ювелірної промисловості. Але змагатися з природою в цьому випадку виявилося непросто. Перші досліди призводили до того, що "опалесценція" досягалася шляхом використання барвників, а не за рахунок оптичного ефекту заломлення світла, а малюнок в опалах повторювався.

Хоч за зовнішнім виглядом і хімічним складом вдалося синтезувати опал, аналогічний природному, та все ж такі зразки за ретельного огляду видають низку недоліків.

Наприклад, в опалах Жильсона (полювати за ними можна вже з 20 доларами в кишені, за найякісніші "чорні опали" фірми Жильсона доведеться віддати $100 за карат) на поверхні кольорових спалахів за багаторазового збільшення видно малюнок, схожий на шкіру ящірки, а в зрізі помітна стовпчаста структура, не властива природному камінню.

Знаменитий камінь Слокума, винайдений 1976 року, являє собою хоча і красиву, але скляну імітацію - металеві включення в кварцовому склі.

Фахівці стверджують, що відрізнити природний опал від синтетичного неозброєним поглядом можна за характером опалесценції - у природного відблиски не мають різких обрисів.

Опал - символ вірності та надії, радує відблисками, заворожує незвичайною грою кольору. На думку літотерапевтів, це визнаний талісман талановитих і обдарованих, допомагає в досягненні високих цілей. Мати такого союзника під силу людям рішучим і незалежним, особливо рекомендують його Скорпіонам і Рибам. У будь-якому разі, якщо цей подарунок природи давно полонив вас своєю красою, не відкладайте зустріч із ним.

 І на "десерт" невелика загадка. Як ви думаєте, скільки природних опалів на цьому відео?

P.S. відгадка буде завтра