Наприклад, для кожного морського басейну характерні перлини свого відтінку:
рожеві перли – біля берегів Індії;
жовтуваті – біля берегів Шрі-Ланки;
ніжно-золотисті перли – біля берегів Панами;
червонувато-коричневі – біля берегів Мексики;
світло-зеленуватий – біля берегів Японії;
рожеві – біля берегів Австралії та Каліфорнії;
темно-коричневі та чорні перлини також характерні для узбережжя Каліфорнії.

Бувають і незвичайні природні забарвлення перлів. Наприклад, рожеві перлини з білими хвилястими лініями трапляються біля Багамських островів.
Кольори природних прісноводних перлів також відрізняються залежно від місця проживання перлівниці. Перли найкрасивіших сіро-сталевих відтінків видобували з річок Ірландії, басейн яких знаходився на торфовищах, що і визначало колір перлів.

Кольорові перли рідкісні, тому найпоширеніша маніпуляція, яку здійснюють з перлами, – фарбування. Найпопулярніші відтінки – рожевий, золотистий, чорний. Справді, з давніх-давен перли штучно підфарбовували (облагороджували), насамперед, намагаючись надати їм чорного кольору. Це пояснювалося рідкістю знаходження чорних перлів і досить високою їхньою ціною. Найкращі за якістю морські чорні перли отримують у раковинах молюсків P. Margaritifera. На сьогодні в комерційних масштабах цих молюсків культивують головним чином на островах Французької Полінезії (торговельна назва – чорні перли Таїті), а також на островах Кука і Фіджі.

Чорні перли можуть бути отримані і з інших видів двостулкових молюсків. Крім того, на ринку поширені чорні культивовані перли, забарвлення яких не є природним, а отримано шляхом облагороджування (морських перлів і річкових перлів). У випадках облагороджування кольору визначення природи забарвлення, а також типу молюска, можливе не завжди і часто вимагає складних досліджень.

Тонування перлів – це ціле мистецтво. Застосовувані технології та барвники становлять комерційну таємницю. Ми знаємо тільки основні етапи фарбування.
Для початку перли необхідно відбілити, для чого застосовується або перекис водню, або хлор. Але з цими розчинами потрібно бути обережними, щоб перли не стали крихкими, і на них не утворилася плівка. Після відбілювання приступають до пілінгу (знімають верхній шар перламутру). Цей метод застосовується для того, щоб під верхніми шарами знайти досконаліші нижні шари, до того ж, у такий спосіб «заліковуються» дрібні тріщинки на перлині.

Для фарбування перлів у чорний колір їх спочатку опускають у слабкий розчин нітрату срібла на дві-три доби і, після опромінення сонячним світлом або ультрафіолетовим промінням протягом кількох годин, обережно полірують. Раніше так фарбували некрасиві морські перлини з плямами на поверхні. Зараз технології пішли далі, але отримання чорних перлів за допомогою нітрату срібла так і залишається основним (досить простим і дешевим) способом.

Для надання рожевого кольору перли опускають у розбавлену олію або спиртовий розчин з домішкою червоної фарби. Барвники можуть бути органічними – анілінові барвники, або ж неорганічними – перманганат калію.

Щоб отримати насичений коричневий колір, використовують суміш кобальтової солі та лугу, після чого перли опромінюють ультрафіолетом. Після тонування перлів їх часто лакують, оскільки фарбування порушує структуру мінералу.

У самому факті фарбування немає нічого кримінального. Штучно пофарбовані перли користуються популярністю з 30-х років минулого століття. Але деякі торговці приховують сам факт зміни кольору і завищують на них ціну, видаючи за природно-пофарбовані. Тому, купуючи чорні морські перли, багато покупців замовляють експертизу, щоб упевнитися в тому, якого кота в мішку вони купують. А щоб бути впевненим, що ваші чорні перли дійсно такі, треба їхати на Гаїті, там заборонено продавати пофарбовані чорні перли.

До речі, торік розмовляла з людиною, яка багато років займається торгівлею перлами. Він розповів, що природним способом кольори дорогих культивованих перлів отримують, підгодовуючи молюсків спеціальними кормами, що містять барвники. Хто займався акваріумними рибками, напевно знає про корми, які формують колір рибок. Таким чином отримують гарантований природний колір перлів.

Безумовно, природні перли, як і культивовані перли природних забарвлень, дуже дорогі. Ми з вами практично завжди в продажу зустрічаємося з пофарбованими перлами. Як я вже писала, в цьому немає нічого поганого. Я дуже хочу, щоб ви, дорогі любителі перлів, після прочитання моєї статті дещо зрозуміли для себе.

Дійсно, найчастіше ви купуєте штучно забарвлені перли, але боятися треба не цього. Те, що колір отримано не природно, не проблема. Перли за правильного догляду, необхідного будь-яким перлам, тішитимуть вас багато років. Проблема в іншому. Перли, як все, що створено природою, не ідеальні і мають дефекти – тріщинки, напливи тощо.  Багато хто з вас презирливо морщиться і вимагає ідеальних перлин.

Я хочу розповісти, як виходять ці «ідеальні» перлини. Перли відбілюють в агресивному середовищі, щоб прибрати неідеальні природні переходи відтінків. Потім перлина відправляється на пілінг – шліфування верхнього шару. Пілінгують її доти, доки не вирівнюють усі нерівності та шорсткості, стираючи верхній, найперламутровіший шар перламутру. Крім того порушується структура мінералу, він стає крихким, недовговічним. Щоб перли не «помирали» швидко, їх лакують або насичують спеціальними маслами і смолами. Ви отримуєте ідеальну «мумію» перлини. Знаєте, така собі нежива краса. Безумовно, кожен обирає для себе сам, що для нього цінно. Я просто хочу, щоб ви знали і розуміли, що купуєте, робили усвідомлений вибір.

Природа прекрасна своєю недосконалістю. Саме не-ідеальність поверхні перлини дає змогу найяскравіше переливатися перламутру, що її вкриває».