На своє свято Харків отримав новий підвіс - Дзеркальний струмень без яскравих камінців. Саме таким був цей фонтан з початку війни - без води. Поступово обвалювалась біла шпатлівка, вітри роздирали пошкоджені золоті купола церкви та доламували в будинках  віконне скло, яке не встигли замінити на дсп. Але ж крани.... Виявляється, я обожнюю крани в місті. Бо крани це - відбудова, крани - то надія на те що все буде ні, звичайно ж не як раніше, ще краще. І ось в цьому році знову запрацював фонтан. Не в звичному режимі, але хоча б частково повернувся наш улюблений символ міста.

Для "найнайнай" прикрас завжди хочеться створювати гідні їх звіти, та якось у мене зазвичай час іде - а звіт з різних причин не виходить, і згодом можна навіть забути, що щось собі планував.

Сьогодні в мене прям фотозвітний день якийсь!
В цьому сеті ніякої історії немає (а може і є, треба подумати), просто підвіс


давно чекав саме на цих пташок.

Нарешті!!!
Цими сережками я марила… І навіть вага мене не зупиняла… ні, не так… як раз вага мене й зупиняла…. Тому, кожен день, кожнісінький,  я заходила тихесенько в ексклюзивний розділ і милувалась  й милувалась ними.