Поетична сесія вийшла напрочуд чарівна та надихаюча! А ще вона була цікава, мотивуюча, несподівана, добра та емоційна. І це аж ніяк не дивно — рими вміють грати на потаємних струнах наших душ.
То що ж з роздумів та нарисів ми побачимо у срібному виконанні?
Дуже шкода, що реальність наразі суворо обмежує мене у кількості ескізів, які реально можна зробити цього року, але сподіваюсь на відновлення модельної роботи після війни і ми напевне ще зазирнемо до магічних альбомів поетичних асоціацій.
Гарантовано планую оживити поки що тільки два ескізи, але у серці кожен ескіз і уся конкурсна тема прочитана не один раз, вірші — вголос, звісно.
1. Геніальна фраза і дуже влучний образ подорожника:
«…Малкович, наче камертон, що задає звук еталонної висоти і настроює усіх на якісне неповторне звучання»
Згодна на усі 100% з Еліною Альбертівною (Lina2018)! Про особистість та про поезії Івана Антоновича Малковича треба нагадувати, бо він важливий голос української щирості й взірець працьовитості.
…Ідуть подорожні —
ніхто з них, ніхто з них не стане.
— Я — подорожник,
прикладайте мене до рани…
Також хочу висловити величезну подяку за захопливі образи творчості Стуса, Жадана, Іздрика та інших поетів — вони неймовірні та глибокі. Яка б могла вийти серія підвісок чи брошок!
Як саме виглядатиме подорожник, поки що не уявляю, бачу певні технічні складнощі з кріпленням, та й підписувати прізвища на прикрасах не ризикну без узгодження з поетами. Ой, самій вже цікаво зазирнути у майбутнє й побачити результат.
2. Пливи, рибо, пливи й обов’язково допливи, бо мені теж вкрай потрібна така каблучка!
Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.
Вже трохи розумію, як творить магію Марія Сергіївна (Madra Rua) — це великий дар трансформувати ледь вловимі відчуття у беззаперечну красу малюнка:
Поезія ж це про інше; це про власні переживання автора, про враження і досвід, про глибинне, про те, що проходило і проходить крізь душу.
І я як читач можу сказати "Я розумію це. Це мені близьке. Я інтерпретую це крізь призму своїх відчуттів і воно відгукується у мені"
Дякую усім учасницям потужної сесії, яка продовжує звучати на форумі на усі голоси. Прочитайте есе, погортайте сторінки і пишіть про свої відчуття. Разом ми творимо справжню магію!
О.М.
Підсумки сесії № 24, де ми розмовляли про українську поезію і намагалися уявити її у сріблі