Детальніше про створення та символічність каблучки можна прочитати у прем'єрному есе «Серце Львова»:
...ви стоїте в центрі гомінкої площі. Вечоріє, з усіх сторін п’янко пахне кавою з крапелькою алкоголю, корицею та солоденьким пляцком, голоси туристів блукають по вузеньким вулочкам, на бруківку, якій вже не одна сотня років, падає чи то сніг, чи то дощ… Ліниво спостерігають за цією метушню горді леви та трохи заспані маскарони, на міській ратуші починає співати труба, з бокової вулиці долинає сміх, калатає, як серце, музика в скляній пивній. Вже здогадалися, де ми?

Що зображено на каблучці?
Площа Ринок, центральна площа міста; забудовувалася з XIII по XVI ст. Сьогодні усі без винятку будиночки на львівській площі визнані пам’ятками архітектури (а уся площа Ринок цілком включена до світової спадщини ЮНЕСКО).

Також на прикрасі можна побачити левів – символ міста та бруківку, яка покриває площу.

Один з численніх відгуків про каблучку:
Львів у каблучці, насправді, упізнаваний. Просто у кожного свої власні асоціації. Мої - я іду, маленька, з мамою, під ногами цокає бруківка, дзвенить трамвай, а я ім смачнючий пиріжок з начинкою, куплений десь на вулиці.