Вітаю та запрошую на невеличку екскурсію до Національного технічного університету "КПІ" імені Ігоря Сікорського. Хочу показати найстаріший та найцікавіший з точки зору архітектури 1й корпус. Був він побудований у далекому 1900 році. На місці колишнього занедбаного саперного поля, з ямами, оврагами, купою піску та без жодного дерева, виросло ціле університетське містечко. Будівля головного корпусу мені більше нагадує палац ніж навчальний корпус: вежі для наукових спостережень, флюгери, візерунки фасадів, елементи готичної архітектури ззовні та парадні приміщення з ліпленням доби ренесансу всередині, арки в головному вестибюлі, урочисті сходи, просторі коридори та великі вікна, і все це в безлічі майстерно виконаних орнаментів. Навкруги зелені газони, лавки, затишні маленьки дворики зі скульптурами та звісно ж парк. А нещодавно на доріжці до парадного входу з'явилася алея зірок університету присвячена його відомим випускникам.
 

  Посилання на геолокацію
  Для мене цей університет має особливу історію. У ньому навчався мій дідусь, якого ви бачити на фото, потім його закінчила моя мама. Потім і я пішла по рідним стопам на мамин факультет прикладної математики. На курс молодше вчився мій чоловік, хоча познайомились ми вже після випуску, тут навчалися попередні 4 покоління його сім'ї. Дуже сподіваюся, що викладацький склад КПІ буде йти в ногу з часом та надавати сучасну освіту, щоб ще не одне покоління моєї сім'ї змогло продовжити цю гарну традицію!
  Ну і як завжди це просто чудове місце для прогулянок з фотоапаратом! Тут регулярно проводять фотосесії весіль, гуляють батьки з колясками, призначають зустріч закохані, грають собаці, перехожі підгодовують білочок, дітвора ганяє на усіх видах активного транспорту. Якщо обійти корпус з іншої сторони і спуститися, то можна послухати хороший рок, що лунає зі студентської радіостанції, подивитися на заняття дітей та не тільки на роликах, випити кави з тістечком в затишному кафе та просто насолодитися бабиним літом і позгадувати студентські роки :)