Бувають люди із кави.

І також бувають із чаю.
Відтак (ці)каві існують.
Та поряд них (надзви)чайні.
Існують також (лас)каві.
Їм кава ласує з усім.
А поряд них (зазви)чайні.
Вони зазивають на чай.

(с)

У мене усі "чайні" історії пов'язані із студентськими роками.
В гуртожитку я вперше полюбила зелений чай (а ще білий та улун) і почала його пити без цукру. Ну хто ж псуватиме цукром "Білі сльози дракона"?

Чайничок з іссінської глини, який дівчата з кімнати подарували мені на день народження іще й зараз живе в мене дома на поличці. Красивий. Не користуюся ним бо замаленький для цілої родини. Тепер у мене такий же заварничок, тільки більший та із Драконом замість ієрогліфів на пузатих боках.

А на виїзній практиці ми, група ботаніки, щовечора збиралися біля казанка "чаю", назбираного навкруги. Щоразу він мав інший склад - ромашка, гілочки черешні та дикої груші, чебрець, материнка, хаменарій (іван-чай) та ще багато всього. А в результаті чай виходив майже однаковим із ароматом диму вогнища та ялинової глиці, яка падала в казанок звідусіль. Та й хіба принципове значення смак чаю, коли є дві гітари, чотири музиканти та хор із 12-ти співачок? Спліни, ОЕ, ДДТ і Фліт... от уже в думках лунають мелодії, немов би учора це було.

А коли ми були на 5-му курсі в нашому буфеті зробили шикарний ремонт. Поставили диван із шкіряною оббивкою, барну стійку, стіни буфету оздобили каменем і деревом. Уявіть собі лише, барна стійка із крабовими салатами (розмір порції десь 1-1,5 ст. ложка, не більше), пакетиками чаю Ліптон і Маккофе 3 в 1. Забавно? 
Але диванчик був класний... і зручний... і один)

А в навчальних аудиторіях біофаку все одно їсти заборонено, тому що вони ж лабораторії.
Отож ми домовилися із викладачами кафедри розпочинати і закінчувати заняття на 10 хв. раніше від загального розкладу факультету. Ми заварювали чай (заборони на приготування чаю в правилах не було ніде))), розливали його по термосах і радісною зграйкою окупували диванчик за декілька хвилин до того, як буфет наповниться натовпом студентів із всіх кафедр.
Асоціативний ланцюжок щодо ботаніків та їх термосів навіть в сценках на День біолога обігрували)

А коли ми приходили в буфет святкувати чийсь День народження у термосах був не чай. Але то вже зовсім інша історія... Тссс!)