Танюшо, ось дивлюся я на твої маленькі човники - вони такі крихітні, але які ж прекрасні!
У бурю, на гребені високої хвилі, гордо тримають удар і негоди. Навколо темрява, невідомість, ось блискавки опромінюють небо, і всім видно здалеку: наші човники, як два маленькі сонечка, сильні, негасимі, пройдуть свій шлях, хоч би яким важким він був...
Дякую тобі за хвилюючу розповідь. Дуже зворушливі світлини
. Розглядала кожну компанію, так вдало складену (у книжках просто неймовірні ілюстрації в тему!).
Каблучка твого рідного Запоріжжя... Все буде Україна!
Наче цiкавезний мініфільм подивилася)
Сережкам неймовірно личить таке покриття. Не намилуватися)
Човен, мій маленький човен...