Перепрошую, я все ніяк не можу заспокоїтися
Про "Анти-Ахматову" спочатку не хотіла писати нічого, щоб не скочуватися в "не читал, но осуждаю". Але траплялася на очі стаття про вихід цієї книги, де внучка Чуковського називала її "очень невежественная книга" (це було ще за часів, коли я моніторила російські ЗМІ). Її мати, Лідія Корніївна, написала "Записки об Анне Ахматовой", і Єлена Чуковська навіть збиралася звинувачувати Катаєву в неправомірному використанні цитат з цієї книги, причому перекручених та обрізаних на власний розсуд.
Запам'яталася мені тим, що нагадала про "Вурдалака Тараса Шевченка" Олеся Бузини, нині покійного. Мабуть, це один із способів досягти популярності, хоча б і скандальної — написати про Особистість у нищівному стилі, показати у принизливому вигляді.
"Ах, Моська, знать, она сильна....."