Олено Анатоліївно, лише одна з цих сорочок вишита мною власноруч і з поєднанням орнаментів на мій смак

Решта — або на замовлення по схемі з журналу, або з використанням давніх (не моїх) вишивок, або ж вінтаж... Ту довгу сорочку ношу зі спідницею та крайкою або ж більш сучасний варіант — з «осінньо-зимовим» сарафаном, який дуже люблю. Правда, зараз нагод її вдягнути все менше

. От хлопчикам вже постаралася — першу (з трьох) сорочечку старшому вишила, коли йому був рік. Тепер перейде молодшому — в них різниця 14 років без 3 днів )) Здібності і правда скромні, бо відтворити — це не придумати. Щоправда, люблю підбирати нитки, а не вишивати строго за ключем, і деколи завдяки цьому кольорова гама міняється кардинально
Примітивна вишивка — це любов.

Та наразі оформлений лише один семплер і кілька дрібничок. Цей семплер «присвячено» марені — рослині, з кореня якої видобувають червоний барвник, і відповідно квілтингу та вишивці одягу і предметів побуту червоним. Люблю червоний )