І знову вітання всім! Сподіваюсь, ви вже приєдналися до захоплюючого світу гобітів, ельфів і гномів.

А я от у вигнанні в лікарні маю єдину розраду: фантазувати та читати, читати та фантазувати. А потім усі фантазії перетворювати на ескізи. 

Дуже хотіла намалювати саме впізнавану і трохи наївно-казкову, «добру» прикрасу, яка б була напротивагу усьому, що зараз відбувається в країні та в житті кожного з нас. Мабуть, так само, як і Професор  Джон Р. Р. Толкін писав свого «Гобіта» в період поміж двох війн, але зміг зробити щось дуже глибоке, світле, захоплююче. Перемкнути увагу власних дітей (бо ж саме їм першим він читав свої чернетки) на добру казку, де всі персонажі живуть в продуманій екосистемі, зітканій з міфології, легенд та містики. 

Зовнішній вигляд:
А може взяти всі найвпізнаваніші образи із книги, і помістити у прикрасу? Чому б і ні)

Капелюх і посох чарівника Гендальфа, гори з карти, що зображають у багатьох книгах, дверцята до будиночку Більбо, Смауґ (куди ж я без нього?), а ще листя та гілки дерева бук, що на ньому за легендами, будували свої домівки лісові ельфи. 

Тло - порожнє. Хотіла щоб підвіс був не суцільною «монеткою», а таким ажурово-рельефоно-текстурним: луска на драконі, м’ятий капелюх чарівника, дерев’яні двері Більбо, покручений посох Гендальфа, кам’яниста гора і силуети затемнені і трохи вдавлені в гору…а ще букові листочки, гладенькі крила дракона. І три кабошони. Жовтий - це сонечко над горами, блакитний - магічне сяйво посоха, блакитний в листячках - місяць (ельфи ж полюбляють місячне сяйво та вміють його приборкувати).

Чекаю з нетерпінням!)

     Отже, історія починається одного дня, коли тринадцять гномів і один чарівник завітали у гості до гобіта Більбо і принесли із собою стару мапу...



     Придумалась ось така каблучка у вигляді мапи.



     Шинка досить широка. Поверхня зовнішньої сторони імітує зістарений папір. Стрілками позначені сторони світу. Стрілки об'ємні, верхня і нижня трохи виступають за лінію шинки. В центрі камінчик. На мапах у гномів Схід завжди угорі, рунами позначені Південь і Північ.
     Головною метою нашої веселої компанії було - дістатися Гори, тому вона обов'язково має бути на шинці. У Горі живе дракон Смог (ось такий варіант перекладу імені дракона), тому я також помістила його всередину - на внутрішню сторону шинки. Усі знають, що він там є, охороняє скарби, але мало хто його бачив. Вийшла срібна гномівська каблучка-мапа, яка завжди буде при тобі.

Это просто потрясающая новость!

Позавчера взяла у друзей почитать Хоббита на английском языке: испытать свои языковые возможности. Обожаю мир Средиземья и с удовольствием поучаствую в прекрасной сказочной сессии!

     Люблю читати книжки, відволікаючись паралельно на біографію автора та інші навколосюжетні історії. Побачила на мапі ось такий знак.



   Це монограма імені Дж. Толкіна. Варіантів монограми виявилося багато: від звичайних чотирьох літер до монограми, подібної до японського ієрогліфа.



     З'явилась ідея брошки - монограми імені Дж. Толкіна, уквітчаної вересом.



     Верес - особлива рослина для британців. Вересовими пустошами герої Толкіна йшли назустріч пригодам.



     Із вереса виготовляють ель і фарбу для тканини "шотландки", використовують як лікарську рослину.
Верес росте і в Україні, на Поліссі. Квітне у липні - вересні. Ось чому перший осінній місяць - вересень.





     Вересень - знаковий місяць і для Толкіна, тому що перше друковане видання "Гобіта" вийшло 21 вересня 1937 року.



     Мені здається, що назва "Вересень" буде личити цій брошці. Щодо оздоблення, у мене були дві протилежні ідеї. Перша - зробити її у стилі брошок британської королеви Єлізавети, багато сяючих камінців.



     Друга - срібна поверхня літер імені імітує зістарені дерево, або метал, або камінь. Тендітні гілочки вересу обплітають літери. Квіти оздобити камінцями. Я намалювала тільки дві гілочки із квітами, але їх можна зробити більше, тому що верес росте кущиком.