Хочеться чуда і трішки вина.
Дні пролітають, як сірі перони.
Чорний букет надвечір’я — ворони —
місту підносить струнка далина.
Ліна Костенко
 
Незабаром літо. Прекрасна пора року, спекотно-сонячна, ліниво-морська, солоно-цвіркотлива, медово-липова, квітково-духмяна, соковито-фруктова... Мабуть, асоціативнивний ряд, що характеризуватиме літні дні та ночі, може бути безкінечним, але не сьогодні. Сьогодні будь-яка пора року для мене асоціюється з витримкою й витривалістю, незламністю й волею, захистом, обороною, бажанням ЧУДА. І в результаті такої сугестії примарились мені сережки: наче зимові янголятка з літнім сонячним запалом - позасезонні маленькі срібні захисники душевного спокою, генератори чуда, що тихенько погойдуються на вушках і срібнодзвінко нашіптують чи то казки, чи то добрі поради, чи то такі необхідні саме в цей момент слова... І назвалися ці сережки "Сонячні янгелики".
Сережки мають рухому трикутну частину-сукеньку зі складочками. Ручки-ніжки- коротенькі ланцюжки із кінцевими камінцями діамантового гранування жовтого кольору: на "ручках" трохи меньші за розміром камінці ніж на "ніжках". Ця рухома частина кріпиться до променястої "голівки" янгеликів , у центрі якої кріпиться перлина, біла, чи золотава, чи фантазійна ... Сережки без покриття, або вкриті родієм - сяючі сріблясто-білі.   Ось такі сонячні янгелики.

І квадратне зображення в разі чуда))

Щиро дякую, що приділили час моїм янгеликам