Це мій найулюбленіший кіт. Його звати Морфей, і він насправді повністю виправдовує своє ім’я. Як і у кожного власника тваринок, моя галерея переповнена світлинами з моїм улюбленцем, тому вибрати тільки кілька фото завжди дуже важко. Він не особливо любить фотографуватися, але щоразу на знімках виглядає просто чудово. А ось я – з точністю до навпаки.
Морфей з’явився в моєму житті вже дорослим. Якось він почав чекати мене під дверима, проводжав і зустрічав з роботи. Був таким терплячим і уважним, що моє серце немов розтануло, і двері для нього відчинилися. Трохи пізніше я дізналася, що він живе в нашому ж домі, в іншому під’їзді, в добрій сім’ї, в чудових умовах. Деякий час він мав два будинки, а потім зібрав свої речі і остаточно оселився зі мною ))))). Я познайомилася з його господинею, і вона не могла знайти пояснення такій поведінці, адже вдома його також дуже любили і піклувались про нього. Та ми з хазяйкою Морфея неймовірно здружилися, у нас було стільки спільного і водночас різного, ми мали безліч цікавих розмов та подорожей. Це було по-справжньому дивовижно, адже з віком дуже складно знайти рідну душу. Ось так кіт знайшов собі нову оселю, а я – чудову подругу.
У квітні Морфею виповниться 16 років. Він неймовірний. Це не просто кіт, це справжній член нашої родини. Він ніколи не нав’язується, але завжди поруч, готовий поділитися своїм теплом і спокоєм.
Вона дуже розумна, ніжна, ввічлива і завжди десь поряд. Ми взяли її із притулку для тварин десь в ковідні роки, і я не розумію як так сталося що такий скарб був без сімʼї! Ми без неї вже просто не уявляємо своє життя. 
), тож я вирішила використати "важку артилерію". Коша обожнює сидіти на руках у мого чоловіка, тоді із нею можна робити буквально все
