Привіт усім! Хочу розповісти вам про виставку іранської культури, яка відбулась в Музеї Ханенків у Києві.
В іранській культурі поняття харизми було центральним споконвіку. Харизма - у сенсі харизми царя, царської влади – божого благословення правителю особливою снагою, мудрістю й силою.
Для іранців було критично важливо, щоб цар мав харизму. Успіх царя у війні, процвітання країни, мир і стабільність життя — все це було дуже важливим для кожного іранця. Якщо правитель «харизматичний», наділений згори силою і правом владарювати, то життя йде належно, правильно. Благословляючи царя харизмою, Бог благословляв увесь Іран. Щастя царя, всі розкоші й насолоди світу, що належали харизматичному правителю, були символом того блаженства, яке Бог обіцяє кожному відданому йому.
Але ця виставка й про іншу харизму, вже більше у тому сенсі, як ми сьогодні розуміємо це поняття - про притягальність, магію, звабу Ірану та іранської культури.
Тобто, на виставці показані найцінніші, найхаризматичніші памятки.
Наприклад, латунь, інкрустована золотом і сріблом. На цих виробах містяться образи старих перських казок: песиголових чудовиськ, драконів, яких перемагають герої, принців із соколами, символів кохання у вигляді солов’я й троянди, дервішів і музикантів.
Ажурна латунь.
Вишитий портрет Мухаммеда Шаха Каджара у кейянідській короні. Оригінал корони зберігається у Національному музеї ювелірного мистецтва у Тегерані. На портреті – її відтворення у вишивці та аплікації. В короні 1800 перлів, 1800 рубінів, 300 смарагдів. У царя - манікюр. Взагалі, це не тільки цар у всій своїй «харизмі», але також - ідеальний чоловік, еталон чоловічої зрілої краси за іранськими стандартами того часу.
Кувшин в кувшині.
Такі витвори мистецтва впродовж майже тисячоліття зваблювали чужоземців неперевершеною елегантністю та оригінальністю художніх форм. Якщо буде така нагода - відвідайте виставку, там багато цікавих експонатів.
P.S. Забула дописати з приводу музеїв. Для мене - це особливе місце, в кожному музеї своя атмосфера і навіть запах. В мене інколи серце завмирає, коли я туди заходжу. Це як часовий тунель між сьогоденням і минулим))) Коли буваю за кордоном, завжди намагаюсь потрапити хоча б один музей, щоб відчути душу країни або міста, в якому буваю.
Харизма Ірану