Мій татко у молоді роки був моряком.
Він бував у різних куточках землі та розповідав мені багато цікавих історій.
Одна з них запам’яталась мені найбільше.
Це історія про дівчину, яка дуже сильно любила море.
Її батько теж був моряком і працював на рибацькому судні.
Дівчина кожного ранку проводжала тата у море, а ввечері зустрічала його та розповідала про свій день, розпитувала тата про чудацьких та незвичних морських жителів.
Але одного вечора корабель батька не приплив до берега.
Дівчинка дуже сумувала і почала кожен день приходити на берег та ділитися з морем своїми історіями, своїми
радощами та сумом, вважаючи, що море обов’язково перекаже їх татові, де б він не був.
Дівчина дуже сподівалась, що одного разу побачить корабель батька, але дні йшли, а його так і не було.
Вона так сумувала, і так довго чекала, що не витримала і накричала на море:
«Чому ти так чиниш зі мною? Я сильно люблю тебе, кожень день приходжу і ділюсь з тобою
своїми радощами і незгодами! Я вважала тебе другом! А ти утримуєш мого батька! Поверни його мені!»
Дівчина гірко плакала на берегу, аж раптом почула сигнал корабля. Батькового корабля!
Татко зійшов на берег, міцно обійняв доньку, довго вибачався за те, що їй довелося чекати. І дякував,
що дочекалась. Дівчина спитала, що ж трапилось, чому він зник. І батько розповів таку історію:
«Того дня у морі раптово почалась буря, небо затягнуло хмарами і на мій корабель напало якесь чудовисько!
У нього були величезні щупальця! Воно хитало корабель і вдень і вночі, я не міг зрозуміти, чим розгнівав
морського Бога. Я боровся щосили, але не міг його перемогти.
Аж раптом десь наче з води почувся відчайдушний крик маленької дівчини. Він був сповнений болю та відчаю.
Чудовисько здригнулось, злякано відчепилось від мого корабля і сховалось у глибину моря.
Я почав швидко пливти додому, проте несподівано з води знов виглянуло тоненьке щупальце, яке протягнуло
мені цю мушлю..»
І татко поклав на долоню зацікавленій донці велику і красиву мушлю з прекрасною перлиною всередині.
«Чудовисько почуло твій біль і твоє прохання. Воно повернуло мене додому і на знак вибачення принесло тобі подарунок».
Каблучка має бути у висоту десь 2 см, розмір 17,5
Ця історія запам’яталась мені як символ віри у краще, незгасання надії та силу батьківського кохання.
Каблучка "Дарунок моря"