бажаю зустрітися та подарувати бабусі квіти.
теж давно вже не бачила свою через війну
гарні історія та ескіз...

Чудовий допис і чарівний ескіз. Ніжно, гарно, тепло.
Бажаю, аби срібна мрія здійснилась 

Галя, своїм ескізом ви мене занурили у спогади про мою бабусю. Вона все життя шила мамі і потім мені, в моєму ранньому дитинстві, також в'язала. Була самоучкою. Навчила і мене азам шиття і в'язання, щось найпростіше я вмію в'язати, але ніколи цього не робила в повному обсязі. А ось шити як навчилася в дитинстві, так і шию по натхненню сама, цілком думаю нічого виходить)). На робочому столі в моїй кімнаті, крім комп'ютера та інших речей, завжди лежить подушечка з голками, під руками, для справи. Вона вишита зі зворотного боку бабусиною рукою - щільний малюнок хрестиком... Ось узяла до рук і зрозуміла, що це практично єдине, що залишилося від бабусиних теплих і добрих рук, що я можу і тепер відчувати.
 Дякую вам за ескіз, нехай йому пощастить! 

Ваш ескіз нагадав мені про незвичайну вишиванку. Зусиллями нашої вчительки в нашому гімназійному класі був облаштований музей "Світлиця", експонати для якого приносили учні, їх батьки та всі небайдужі. Серед предметів, які є там, чимало вишиванок. І є одна особлива - вишита голкою з риб'ячої кістки (!) у лагерях сибіру. Можна лише здогадуватися, як майстрині вдалося це зробити... Успіху Вашій мрії, нехай вона оживе у сріблі!