Хочеться почуватися в безпеці, хочеться захисту..  ці думки не давали мені малювати мої улюблені квіточки. А потім зявився сокіл у думках.. такий що сильний, такий що безстрашний, такий що все бачить і не полишить... Сокіл -  один з наших національних птахів, і може б я малювала лелек або соловейка, мої улюбленці.. але зараз так тривожно, що заспокоює тільки сокіл.  Український сокіл уособлює бойовий дух, наших воїнів на війні.. Постійно про них думаю, мабуть тому і кафи, ближче до голови, до думок..  може буде ретранслятором до всесвіту - соколи, ми з вами.. соколи, ви сильні.. соколи летіть стрімко, бийте точно.. соколи, повертайтесь живими..

Олекса Стефанович
"Сокіл"
Сокіл літа високо,
Сонцю і бурі-січі
Остре соколе око
Дивиться просто в вічі.
Кігті — кігтити хмару,
Дзьоб — щоб її клювати,
Крил замашних удари —
Рвати її на шмати.
В кожную мить готовий
Кинуть кубло колюче, —
Зринуть, як стріл раптовий,
Що неминуче влуче.
Сокіл літа високо.
Сонцю і бурі-січі
Остре соколе око
Дивиться просто в вічі.

Рельєфний птах, із кріпленнями як для кафа, але можна відозмінити кріплення, щоб каф більш зручно сів на вухо..
***