Завдяки Орінго я почала пробувати замальовувати свої ідеї, а завдяки Ескізнику це стало не тільки захоплюючим, але й простішим заняттям. Ніколи не знаєш, де прийде натхнення, тому ескізник знайшов своє місце в сумці. Малюю вдома вечорами, в обідню перерву на роботі або в машині (як пасажир, звичайно) під час тривалих поїздок... Сфотографувати знайшла можливість лише ввечері, тому наперед вибачаюсь за якість фото.

Сумуючи за морем, з яким цього року не склалося, згадувала дворик в Бердянську, в якому колись проводила все літо. В нашої сусідки була якась фантастична колекція кактусів. Не знаю, як вони всі взимку поміщалися в будинку, та влітку вся тераса була в горщиках з велетенськими, середніми і маленькими сукулентами. З цих спогадів і народилася картинка-підвіс: сонце, кораблик на хвилях, пісок, чайки та кактус на підвіконні з кольоровим камінчиком-квіткою... Над лінією горизонту - прорізь, в якій сонце-кабошон та срібна пара чайок.

Думала-думала над давньогрецькою тематикою Екслібрису, та нічого кращого за Ріг достатку з кабошоном не придумала. Все-таки творити на задану тему, яка не є мені близька - надто складно, і мабуть, не варто. Все, що справді люблю, робиться (і малюється) від душі і з душею.

Довгий час мене не покидала думка про делікатний браслет з етнічними мотивами. В нашої сім'ї ще з часів, коли ми з чоловіком зустрічалися, є хороша традиція - щороку до Великодня купувати бісерну писанку. Тож у нас зібралася невеличка колекція чудових писанок, і дивлячись на них, промайнула думка - а чому б не зробити писанковий браслет, який би до того ж був дуже символічним для мене? Так з'явився Egg. Чи Ab ovo, ще не визначилась. Ці ланки дивної форми мали би бути ідеальними еліпсами з витисненими рисунками та по одному циркончику на кожному.

Є одна ідея, яка прийшла раптово і зразу оформилась. І не питайте, чому лампочки. Чи це воістину bright idea, чи просто вияв деякої моєї природньої легковажності, тієї, що "до лампочки", але результат - ескіз сережок та підвісу Люкс з цирконіями. А можна і з кабошоном.

Абсолютно несподіваний, нетиповий для мене, і може тому - улюблений, ескіз кольє Плащ-невидимка з двома цирконіями. Той випадок, коли починаєш виводити лінії не думаючи, а потім бачиш, що народжується щось цікаве, думаєш, чим би це могло бути і врешті завершуєш картинку. Нагадує мені одночасно і улюблену історію "Міо, мій Міо" , і мультик про Чорного Плаща і ще щось зі світу фентезі. Плащ, який дарував би своїй власниці одночасно і захист, і суперсилу.

Ескізник я люблю і бережу, тому стараюсь вмістити кілька ескізів на один аркуш і поки що не перемальовую начисто. Можливо для цього доведеться завести другий примірник, бо цей так - чернетка, проба пера. Сприймаю як відпочинок для розуму і душі та інструмент для розвитку уяви. Деякі малюнки рука виводить сама, особливо листочки та квіточки. Залишається тільки домалювати краплю-кабошон на краю ажурного листочка - і вже є ескіз кольє. Або перстенець на шаблоні руки - чиста медитація і релакс. І це я ще за розмальовки не бралася...
Якби ще рік тому хтось сказав мені, що буду захоплено малювати ескізи прикрас - не повірила б. Дякую Орінго за те, що допомагає відкривати нові власні можливості, розвивати уяву та повертатися у світ теплих спогадів та мрій. В мого сина є така секретна «коробка спогадів», куди він ще з дошкільного віку складає різні цікаві дрібнички, які мають для нього особливе значення. Вже зараз, розглядаючи їх, обоє почуваємося зворушеними та ніби повертаємося в той час дитинства. А моєю особливою коробочкою стала та, в якій прикраси Орінго. А ескізник... в ньому теж — емоції, враження, настрій...
Каляки-маляки чи політ уяви та скарбничка спогадів? Мій ескізник - все в одному