Для "найнайнай" прикрас завжди хочеться створювати гідні їх звіти, та якось у мене зазвичай час іде - а звіт з різних причин не виходить, і згодом можна навіть забути, що щось собі планував. Та сьогодні (ну, формально, вже вчора), прочитавши в новинах Чарівний сад австрійських барв… мені захотілось згадати деякі відтінки, яких вже, вірогідно, не буде в каталозі, але вони залишаються у щасливих власниць та на світлинах для шановного товариства, і перебираючи свої і чужі фотографії я згадала, що не вся моя помаранчева братія вже була представлена на форумі.
І краще вже показати, як виходить, ніж ніяк.

...Колись, коли трава була зеленішою, а грошей обмаль, я довго ходила навкруги Swarovski Topaz Poppy. Сповнений енергії, він манив мене, та я не наважувалася. А коли нарешті вирішила, що хочу-не можу - їх вже майже й не було: найбільше, що вдалося замовити - 3 мм. Втім, навіть такі малюки надовго захопили моє серце, і Елемент з поппі став в той рік чи не найносимішою прикрасою, чудово потоваришувавши з малими циркончиками (більше - у звіті).
І ще трохи пізніше я виміняла у прекрасної Soko_Lova Сангрію зі вставочкою точно в тон.

На тому, насправді, мабуть, гарнітур і завершився б... Якби роки півтора тому - як не дивно, в час, коли з камінцями стало ще гірше, - не проскочила інформація, що можна попитати, чи не залишилось чогось омріяного у зразках. Парних каменів на ще одні сережки не знайшлось, та не меншим дивом була наявність крупних круга і овала, що  в найкоротший термін перетворилися на каблучку Стремління і підвіс Каліпсо.

У них був довгий шлях до мене, та короткий - до мого серця, хоча до того обидві моделі не були навіть в моєму списку бажань.



! Не можу радити так носити підвіс - за рахунок специфічної форми вушка, в перевернутому положенні він хоч якось тримається тільки на таких пласких ланцюжках і все одно регулярно намагається повернутися "на ноги". Втім, якщо не дуже багато рухатись, ну, чи вас не біситиме, що треба його постійно поправляти і що його хвіст не лежить на шкірі, тоді, звісно, чом би й ні :)

Для мене чомусь саме в цьому положенні скат перетворюється на космічний корабель...

Разом з сережками вони стали Елементом Стремління Каліпсо...)





Спочатку думала тільки "новинки" показати, але коли я ще зберусь перебрати фотографії - хай всі погуляють) Врешті-решт, це мій вечір теплої пам'яті про те що, було, душевної вдячності за те, що є, і світлої віри в те, що хай які сторінки закінчуються, будуть ще, і будуть не гірше.