Щиро дякую Вам за коментар якщо не помиляюсь, авторка присвятила "Бруківку" своєму рідному місту-Харкову...Але я бачу в цій прикрасі й своє місто, точніше його серце, що зветься "Старим містом": замок, костел, бруковані стежки і Замкову площу. Вночі воно таке, романтично-містичне   

Сердечно дякую! Кілька днів перечитую Ваші гарні вірші та захоплююся Вашою майстерністю вкладати цілі історії (!) в рими! А завдяки рядкам з Вашої "Гармонії" відтепер бачу у природних каміннях, особливо в лабрадорах, посмішку місяця На мою думку, Вам необмінно слід не лише творити поєзії (чи прозу), але й викладати їх на літературних порталах, ділитися ними з шанувальниками наживо, друкувати, зрештою!
 

Ніколи, ніколи так не кажіть і пишіть обов'язково! Все, що від серця, від душі, все, що дивним чином народжується в голові і що хочеться залишити рядками на папері — прекрасне. Хтось відчує, сприйме, хтось ні, це нормально. Не озирайтесь на інших, пишіть, показуйте, діліться, це дуже потрібно, бо написані «в стіл» рядки ніби самі себе соромляться, як діти недолюблені... та й суто для практики добре. Втім, я й сама ніколи не назвала і не назву жодного свого вірша гарним і чимось близьким до справжньої поезії , ніколи не читала їх рідним. Благо, є інтернет, то під ніком можна )) Дякую за теплі слова...