Чудове фото! В чорно-білому варіанті зразу стає помітною схожість між візерунками Соломії та вишивкою. А у мене з вишиванкою найкраще поєднується Шифон.Є в ньому щось таке етнічне, хоч і задумувався гарнітур цей інакшим, мабуть.
Теж, як і Ви, дуже люблю вірші Ліни Костенко. Нехай усе лихе минає!
Дякую за теплі слова! І справді, Шифон в червоно-чорному варіанті нагадує вишиванку. Взагалі вірші багатьох українських авторів сповнені якоюсь життєвою мудрістю, вистраждані і тому влучають у саме серце
Наталю, величезна подяка Вам за фото і такий прекрасний допис. Розчулена до сліз. Рідко коментую ( теж інтроверт ), але тут слова втримати важко. Мешкаю в Одесі. Вже третій рік намагаюся говорити лише украінською . У нас красива мова, багата культура, чудові люди, єдина і неповторна наша Украіна.
Повністю з вами згодна- країна наша найкраща і все у нас буде добре! Дитина моя в школі спілкується українською, треба і вдома починати розмовляти рідною мовою. Це ж не важко, треба тільки якійсь блок подолати в своєму мозку. Якби ж і люди у моєму оточенні також розмовляли українською мовою...
Я також радію як дитина кожному українському прапорцю або стрічці на одязі, в авто. А як було приємно бачити велику кількість батьків в вишиванках на першому дзвонику!
І я люблю так, як любите ви! Хоча в моїй крові 50% російської! Але люблю землю де народилась, де енергетично прив*язана, де жили батьки, а тепер мої діти! Завжди щиро бажаю хорошої долі цій частині Землі!
