Танечка, прекрасное фото и трогательная, берущая за душу, история. Даже прослезилась... Я, к сожалению, тоже знаю каково это терять четверолапых членов семьи, а потом вспоминать о них со светлой грустью, любовью и благодарностью всю жизнь. Сейчас у меня дома живет шилопопый черный кот, а в шкатулке  - "Сновидец" со вставкой в цвет шерсти любимца. Пусть наши котейки радуют нас долгие годы!

уютное фото такое! мой вам восторг!

Как хорошо  Вы написали...и фото очень приникновенное.... Пусть Вашему Симбе будут мягкими облачка.

Дуже затишне фото вийшло.

Два роки тому син приніс додому біле кошеня все у "квартирантах", худюче..Головним аргументом було :"Ви не хочете мені народити братика чи сестричку, то хай буде кіт", тата якось вговорили...Тепер Юта татова улюблениця, Мішу ж на дух не переносить , у них постійно контри - у одної шерсть вічно летить, а у другого подряпини не злазять з рук та ніг)
Сама кішка прямо голубої крові: її не зачепи, на руки не візьми,прийде, коли сама захоче, то нічого, що лишилась звичка лизати пакети ( певно, коли жила на смітнику, то так снідала),чоловік жартує, що якби вона була жінкою, то не повезло б її ухажору)))
Думали віддати комусь, коли мала народитись доня, але так і не рішились) Член сімї і все тут!

Красавица! И с характером. Наша Юки то же сама себе и мне хозяйка. А с пакетами беда. Все пакеты оринговские у меня фигурно обгрызаны.  Хотя никогда на улице она и не была. Спасибо ,что поделились