Вчора прочитала цю ніжну і наповнену любов"ю сповідь, але написати не змогла, душили сльози, вражена и переписаною книгою (це ж яку любов треба мати до друкованого слова, щоб переписувати), і такими теплими спогадами про маму.... Будемо сподіватись, що Ваша мама (та і інші мами також) - у кращих світах і одночасно продовжують жити у нас. Хочеться згадати Метерлінка - люди живуть доти, доки про них пам"ятають.... 

Дуже зворушлива розповідь, зіткана словами ніжності, любові й пам'яті. Дякую Вам за емоції.
Так хочеться довше побути дитиною...

Така прониклива і емоційна розповідь, як добре що у Вас залишилась така пам"ять.

Наталіє Іванівно, дуже зворушливо та проникливо...  Гарна світлина с зошитом та тінями.

Зацікавилася, що за книжку переписувала Ваша матуся, та здивувалася. Виявляється, що готичний роман невідомого автора (є припущення, що це був Купрін) «Тайна одной могилы» завжди ходив у народі у вигляді роздрукованих чи переписаних паперів та що це історія, яка насправді відбулася у Пермі. Також при переписуванні поступово виникали різні версії цього роману, тому можна навіть сказати, що він був передвісником сучасних оповіданнь, де можливо обирати сюжет. 


 

Так трогательно и проникновенно. И так жаль, что тех, кто ушел, уже не вернуть...