Вітаю, дорогі Орінгівці-поціновувачі цього смачного та корисного напою!
Дуже вдалою вийшла колекція «Чайна церемонія» і завдяки чудовому конкурсу, тепер у кожного учасника є шанс виграти розкішні прикраси!  

Я теж вирішила спробувати упіймати удачу 
Я, як і багато хто тут, дуже люблю чай і це для мене основний напій впродовж дня. За день я можу випити досить велику кількість чаю просто так (напевно, теж десь маю англійське коріння ). Тому до вибору цього продукту ставлюсь дуже ретельно. Перш за все, майже ніколи не вживаю пакетований чай. Чорного чаю також в більшості випадків уникаю. А от зелений дуже люблю - у будь-яких варіаціях. Та найбільш за все полюбляю різнотрав‘я - і з цим маю кілька пов‘язаних сімейних традицій))

1. Ще з дитинства бабуся (дай Боже їй здоров‘я) варить смачнюще варення з трояндових пелюсток! І в нас з нею завжди був цілий ритуал по їх збиранню, очищенню, підсушуванню і перетворенню у чарівну смакоту  Одна-дві ложечки такого варення, залиті окропом - це для мене найсмачніше, що можна придумати! А ще й користь чимала))) Такий напій дуже добре зігріває у холодну пору року, а у спекотні дні, якщо додати м‘яту, лимон і кубики льоду, - чудово тонізує і охолоджує! 

2. З батьками маємо іншу чайну традицію - їздимо за місто збирати чебрець. Тут також свій ритуал - іздимо обов‘язково тільки велосипедами   Потім чебрець висушує мо і маємо чудодійну ароматну масу, яку потім, протягом усього року, додаємо не тільки в чай, а й також у м‘ясні страви - дуже смачно!
Передісторія цієї традиції така, що мій прадід (татків дід), був травником, і до 90 років їздив за місто велосипедом збирати лікувальні трави, сам вживав і продавав на місцевому базарчику))
Цю традицію я перенесла і у свою сім‘ю - щороку вже з сином і чоловіком збираємо ароматні трави! На щастя, чебрець росте на схилах біля нашої дачі, тому далеко вже їздити не доводиться)))
​

3. Іще одна сімейна чайна традиція є у нас з коханим)) Щороку взимку ми їздимо у гори кататись (переважно у Карпати) і завжди привозимо звідти різні трав‘яні збори! Обожнюю їх аромат! Але все ж таки, найсмачніший трав’яний чай, який я коли-небудь вживала - був у нашу першу зимову поїздку більше 10 років тому - у Славському, на горі Тростян, у закопченому вогнем чайничку)) Аромат і смак того чаю я пам’ятаю й дотепер 

І хоч чайні традиції нашої сім‘і досить скоромні, та все ж, я вважаю, дуже важливо їх зберігати і передавати далі