Я також з дитинства з захопленням читала книги про тварин, особливо любила "Я пізнаю світ", а ще в мене була дуже цікава книга "Повість про гімалайського ведмедя". Зараз перша з цих книг уже не вражає, порівняно з тим обсягом і якістю матеріалу, які пропонує сучасний світ, але тоді для мене це була знахідка. Я також часто виписувала якісь цікавинки про певних тварин, а ще старалася вивчити назви всіх-всіх тварин, про яких було написано в книзі "Я пізнаю світ". Потім ми з старшим братом грали в гру "Слова": я казала назву тварини, наприклад, "бобер", а він мав назвати наступну назву тварини на останню літеру - "р", наприклад, "рак" і т.д. Особливо любили грати в цю гру, коли в нас в селі часто не було світла, зазвичай, в зимові вечори. Тоді відсутність світла взагалі не була проблемою, ми придумували чим зайнятися і весело проводили час в сімейному колі. Такі гарні були ці дитячі часи, спасибі, що дали нагоду нагадати собі про їх!)