Кілька років тому я вперше взяла участь у конкурсі "Срібна мрія". У холодному і сумному березні 2014 року мені мріялось про щось світле, етнічне, щоб викликало почуття старовинності і захищеності. Так народився ескіз "Два сонця". До фіналу ескіз не потрапив, що ж вдієш. Проте сумувати довелося недовго, бо невдовзі у каталозі з'явилася візерунчаста красуня "Етрусія", яка навіть мала маленьке мереживне сонечко на каблучці. На деякий час це приспало мрію про етнічне срібне захисне сонце. Однак вона не зникла, а тихенько задрімала собі, дожидаючи слушної нагоди, аби прокинутись.
І ось через кілька років на конкурс потрапив ескіз Ірини IrinaB, за який я дуже вболівала, бо серед інших там була вона — чудова каблучка-сонечко. Дещо інша, але етніка; а тепло і захист, які випромінює ця прикраса, помітні навіть через монітор. До того ж має ще візерунки, зернь і кабошон: і подивитись, і доторкнутись приємно. Наявність вставки, однак, трохи ускладнює вибір...
Але я впевнена, що одного дня потрібний камінчик мені "посміхнеться" і я нарешті погріюся в променях омріяного срібного сонечка.
Моя сонячна мрія