Дякую)
Маємо колаборацію: ви цікаву інформацію, я - світлини

 Solandra maxima з родини пасльонових, також відома як лоза золотого кубка, лоза золотої чаші, Копа де Оро, або гавайська лілія. Поширилася по всьому світу з Центральної та Південної Америки. Ця вічнозелена ліана швидко росте і сягає 12 метрів (іноді 50!) у довжину. В процесі вирощування її часто обрізають, аби перетворити на чагарник з гілками, що звисають. Усі частини рослини отруйні. Квітки розкриваються ввечері і виділяють різкий аромат. Це приваблює кажанів як запилювачів. Соландру часто висаджують як декоративну рослину. Вона добре підходить для озеленення високих стін. Але рослину слід надійно укріплювати, оскільки листкова маса дуже важка.

Олеандр звичайний або рожеве дерево – чагарник або невелике дерево. Росте в усьому світі в помірних і субтропічних районах як декоративна та ландшафтна рослина. Належить до родини барвінкових. Рослина настільки широко культивується, що точного регіону походження не встановлено, хоча зазвичай пов’язують із Середземноморським басейном. В наших краях зустрічається в Криму.
Олеандр виростає до 2–6 метрів заввишки. Найчастіше його вирощують у природній формі куща, але можна перетворити і на невелике деревце з одним стовбуром. Він стійкий до посухи та затоплення, але не витримує тривалих морозів. Білі, рожеві або червоні п’ятилопатеві квіти ростуть гронами цілий рік, піку цвітіння досягають влітку. Плід – довга вузька пара стручків, що при дозріванні розкриваються і вивільняють численне опушене насіння.
Олеандр є отруйною рослиною, але його гіркота робить його несмачним для людей і більшості тварин, тому випадки отруєння рідкісні, а загальний ризик для життя людини низький. Вживання великої кількості може викликати нудоту, блювоту, надмірне слиновиділення, біль у животі, криваву діарею та нерегулярний серцевий ритм. Тривалий контакт із соком може призвести до подразнення шкіри, запалення очей та дерматиту.
Водночас відомо, що на окремих безхребетних токсини олеандра не діють. Наприклад, гусениці осиної молі в горошок (Syntomeida epilais) харчуються саме олеандрами і виживають, при цьому вони їдять лише м’якоть, що оточує жилки листя, і уникають волокон.
Квіти олеандра потребують відвідування комах, щоб зав’язати насіння, і, схоже, запилюються за допомогою механізму обману. Ефектний віночок діє як потужна реклама, що приваблює запилювачів здалеку, але квіти не містять нектару і не пропонують жодної винагороди своїм відвідувачам. Тому  на них злітається мало комах. Побоювання щодо забруднення меду токсичним нектаром олеандрів також є необґрунтованими.
Олеандр був частиною сюжету картин відомих художників. Зокрема Вінсент Ван Гог вважав ці квіти радісними і життєствердними через їхнє невичерпне цвітіння і силу, він написав «Олеандри» у 1888 році.
Олеандр звичайний є символом-квіткою японського міста Хіросіма.

Дякую, дівчатка)